Лікування доброякісної гіперплазії передміхурової залози: α1-адреноблокатори
Доброякісна гіперплазія передміхурової залози (ДГПЗ) залишається одним з найбільш розповсюджених захворювань у чоловіків похилого віку.
До основних критеріїв прогресування ДГПЗ відносяться: ступінь зниження максимальної швидкості потоку сечі; збільшення об’єму залишкової сечі; збільшення об’єму передміхурової залози; вік чоловіка та рівень простатичного специфічного антигена.
На сьогоднішній день існують різні варіанти фармакологічного лікування: монотерапія і комбінована терапія; хірургічне і малоінвазивне лікування, а також терапія «пильного очікування». Однак при відсутності абсолютних показань до оперативного лікування стандартом ведення пацієнтів з симптомами ДГПЗ є медикаментозна терапія. Одними із лідерів в лікуванні даної патології залишаються α1-адреноблокатори.
Препарати групи α1-адреноблокатори сприятливо впливають на динамічний компонент інфравезикальної обструкції, полегшуючи симптоми нижніх сечових шляхів, що було продемонстровано в плацебо-контрольованих дослідженнях тривалістю до 5 років (рівень доказовості 1, клас В). Вони не впливають на об’єм передміхурової залози, не зменшують ризик гострої затримки сечовипускання та оперативного втручання з приводу ДГПЗ, однак ефективність α-блокаторів може зберігатись більше 4 років (рівень доказовості 1, клас А).
Ефективність всіх α1-адреноблокаторів ідентична, а щодо переносимості, то у альфузозина і тамсулозина вона однакова і значно ліпша, ніж у інших лікарських препаратах даного класу (рівень доказовості 1, клас А).
Рандомізовані плацебо-контрольовані дослідження підтвердили перевагу α1-адреноблокаторів і фінастерида в порівнянні з плацебо у чоловіків, що страждають ДГПЗ (рівень доказовості 1, клас А). Хоч покращення спостерігається через кілька тижнів, статистично значуща ефективність в порівнянні з плацебо відзначається вже через кілька днів.
Розміри простати не впливають на ефективність α-блокаторів, але останні більш ефективні у пацієнтів з малою простатою (
Найчастішими побічними ефектами α-блокаторів є астенія, запаморочення та ортостатична гіпотензія. Хоча зниження артеріального тиску може бути корисним у пацієнтів з гіпертензією, воно обумовлює астенію і запаморочення. Вазодилатація найбільш характерна для доксазозина і теразозина на відміну від альфузозина і тамсулозина. Особливо чуттєвим до індукованої α-блокаторами вазодилатації виявляються пацієнти з серцево-судинними захворюваннями при вазоактивній терапії.
При виборі ефективного і безпечного α1-адреноблокатора все частіше віддається перевага тамсулозину (Флосину), оскільки при його застосуванні не потрібно коригувати дози ні для літніх пацієнтів з серцево-судинними захворюваннями, ні для хворих із захворюваннями печінки і нирок. Для Флосина безпечний «ефект першої дози», характерний для доксазозина и теразозина та проявляється в різкому падінні артеріального тиску відразу після початку лікування. Він забезпечує тривале та повільне вивільнення тамсулозина, яке обумовлює контроль ірритативних і обструктивних симптомів сечовивідних шляхів 24 години на добу. Крім цього, препарат позитивно впливає на статеві функції чоловіка, збільшуючи лібідо, ерекцію, тривалість статевого акту та покращуючи оргастичні відчуття.
До основних критеріїв прогресування ДГПЗ відносяться: ступінь зниження максимальної швидкості потоку сечі; збільшення об’єму залишкової сечі; збільшення об’єму передміхурової залози; вік чоловіка та рівень простатичного специфічного антигена.
На сьогоднішній день існують різні варіанти фармакологічного лікування: монотерапія і комбінована терапія; хірургічне і малоінвазивне лікування, а також терапія «пильного очікування». Однак при відсутності абсолютних показань до оперативного лікування стандартом ведення пацієнтів з симптомами ДГПЗ є медикаментозна терапія. Одними із лідерів в лікуванні даної патології залишаються α1-адреноблокатори.
Препарати групи α1-адреноблокатори сприятливо впливають на динамічний компонент інфравезикальної обструкції, полегшуючи симптоми нижніх сечових шляхів, що було продемонстровано в плацебо-контрольованих дослідженнях тривалістю до 5 років (рівень доказовості 1, клас В). Вони не впливають на об’єм передміхурової залози, не зменшують ризик гострої затримки сечовипускання та оперативного втручання з приводу ДГПЗ, однак ефективність α-блокаторів може зберігатись більше 4 років (рівень доказовості 1, клас А).
Ефективність всіх α1-адреноблокаторів ідентична, а щодо переносимості, то у альфузозина і тамсулозина вона однакова і значно ліпша, ніж у інших лікарських препаратах даного класу (рівень доказовості 1, клас А).
Рандомізовані плацебо-контрольовані дослідження підтвердили перевагу α1-адреноблокаторів і фінастерида в порівнянні з плацебо у чоловіків, що страждають ДГПЗ (рівень доказовості 1, клас А). Хоч покращення спостерігається через кілька тижнів, статистично значуща ефективність в порівнянні з плацебо відзначається вже через кілька днів.
Розміри простати не впливають на ефективність α-блокаторів, але останні більш ефективні у пацієнтів з малою простатою (
Найчастішими побічними ефектами α-блокаторів є астенія, запаморочення та ортостатична гіпотензія. Хоча зниження артеріального тиску може бути корисним у пацієнтів з гіпертензією, воно обумовлює астенію і запаморочення. Вазодилатація найбільш характерна для доксазозина і теразозина на відміну від альфузозина і тамсулозина. Особливо чуттєвим до індукованої α-блокаторами вазодилатації виявляються пацієнти з серцево-судинними захворюваннями при вазоактивній терапії.
При виборі ефективного і безпечного α1-адреноблокатора все частіше віддається перевага тамсулозину (Флосину), оскільки при його застосуванні не потрібно коригувати дози ні для літніх пацієнтів з серцево-судинними захворюваннями, ні для хворих із захворюваннями печінки і нирок. Для Флосина безпечний «ефект першої дози», характерний для доксазозина и теразозина та проявляється в різкому падінні артеріального тиску відразу після початку лікування. Він забезпечує тривале та повільне вивільнення тамсулозина, яке обумовлює контроль ірритативних і обструктивних симптомів сечовивідних шляхів 24 години на добу. Крім цього, препарат позитивно впливає на статеві функції чоловіка, збільшуючи лібідо, ерекцію, тривалість статевого акту та покращуючи оргастичні відчуття.
Дата публикации: 31.03.2015.
Количество просмотров: 1744.
Добавить комментарий