Карбопа

Склад

діюча речовина: carboplatin;

1 мл препарату містить 10 мг карбоплатину;

допоміжні речовини: вода для ін’єкцій.

Лікарська форма

Концентрат для приготування розчину для інфузій.

Фармакотерапевтична група

Антинеопластичні засоби. Сполуки платини.

Код АТХ L01X А02.

Клінічні характеристики

Показання

Карбопу застосовують як монотерапію або в комбінації з іншими антинеопластичними засобами для лікування епітеліального раку яєчників і дрібноклітинного раку легенів.

Протипоказання

Підвищена чутливість до карбоплатину та інших препаратів, що містять платину; пригнічення функції кістковомозкового кровотворення в анамнезі або недавня значна крововтрата; тяжкі порушення функції печінки та нирок (кліренс креатиніну менше 20 мл/хв); порушення слуху.

Спосіб застосування та дози

Дорослим пацієнтам, які раніше не лікувалися, за умови нормальної функції нирок Карбопу вводять у дозі 400 мг/м² поверхні тіла шляхом коротких внутрішньовенних інфузій. Тривалість введення від 15 до 60 хвилин. Наступний курс терапії призначають не раніше ніж через 4 тижні. Пацієнтам, які належать до групи ризику (яким раніше призначали препарати з активною мієлосупресивною дією і/або променеву терапію, а також хворим із загальним поганим станом здоров’я), Карбопу призначають у початковій дозі 300-320 мг/м² поверхні тіла. Низькі дози препарату можна призначати у разі застосування у комбінації з іншими протипухлинними препаратами. За наявності у пацієнтів порушень функції нирок дози карбоплатину необхідно зменшувати відповідно до швидкості клубочкової фільтрації. Відповідні рекомендації наведені в таблиці 1.

Таблиця 1

Дози (у мг) також можна розраховувати за допомогою формули Кальверта, виходячи зі швидкості клубочкової фільтрації (ШКФ) хворого і бажаної площі під фармакокінетичною кривою (ППК).

Примітка. При використанні формули Кальверта доза карбоплатину розраховується в міліграмах, а не в мг/м².

Таблиця 2

При лікуванні літніх пацієнтів (віком понад 65 років) дози коригують відповідно їхнього загального стану здоров’я.

Наведені дози рекомендуються тільки для першого курсу, дози лікування при наступних курсах мають бути скориговані з урахуванням переносимості лікування та вираженої мієлосупресії.

Лікування карбоплатином можна продовжувати лише тоді, коли кількість тромбоцитів становить 100 000 в 1 мкл, а лейкоцитів – 4000 в 1 мкл. Якщо ж кількість клітин менше цих рівнів, необхідно призупиняти терапію до відновлення нормальних значень показників (звичайно через 5-6 тижнів).

Підготовка розчину для внутрішньовенного введення. Безпосередньо перед застосуванням кожний флакон препарату Карбопа розводять 5 % розчином глюкози або 0,9 % розчином хлориду натрію для інфузій до концентрації карбоплатину не вище 0,5 мг/мл.

Побічні реакції

З боку системи кровотворення. Основним обмежуючим дозу проявом токсичності Карбопи є пригнічення кровотворення. Тромбоцитопенія (кількість тромбоцитів - нижче 50х10⁹/л) спостерігається у 25 % хворих, нейтропенія (кількість гранулоцитів – нижче 1х10⁹/л) - у 16 % хворих, лейкопенія (кількість лейкоцитів - нижче 2х10⁹/л) спостерігається у 15 % хворих. Максимальне зниження показників звичайно відмічається на 14-21-й день при монохіміотерапії. На 28-й день у 90 % хворих кількість тромбоцитів відновлюється і становить 100х109/л і вище, у 74 % хворих кількість нейтрофілів більша за 2х10⁹/л, у 67 % хворих кількість лейкоцитів вище 4х10⁹/л. Пригнічення функції кісткового мозку може бути більш тяжким і тривалим у пацієнтів з порушеннями функції нирок, хворих, які раніше одержували хіміо- і/або променеву терапію, з поганим загальним станом здоров’я і віком понад 65 років. У разі монотерапії карбоплатином у рекомендованих дозах з рекомендованою періодичністю введення мієлосупресія звичайно є оборотною і некумулятивною. Лейкопенія відмічається приблизно у 14 % пацієнтів. Відновлення кількості лейкоцитів звичайно відбувається дещо повільніше порівняно з тромбоцитами – протягом 42 днів після введення препарату (мінімальна кількість лейкоцитів спостерігається через 14-28 днів). Нейтропенія (кількість гранулоцитів 9/л) спостерігається приблизно у 20 % пацієнтів. Анемія з рівнями гемоглобіну

У тяжких випадках може бути необхідною підтримуюча трансфузійна терапія. Щоб уникнути глибокої мієлосупресії, повторні курси лікування карбоплатином не слід проводити раніше ніж через 4 тижні.

З боку травної системи і печінки. Блювання виникає приблизно у 65 % хворих, при цьому в однієї третини цих хворих воно різко виражене. Нудота без блювання спостерігається додатково в 10–15 % хворих. Нудота і блювання звичайно припиняються через 24 години від початку лікування, симптоми можна контролювати протиблювотними засобами. Блювання частіше спостерігається при введенні препарату в комбінації з іншими еметогенними лікарськими засобами. Інші шлунково-кишкові явища, що часто спостерігаються: біль у животі (у 17 % хворих), діарея (у 6 % хворих) і запори (у 6 %), анорексія, шлунково-кишкові кровотечі. Можливі порушення функції печінки, стоматит, запалення слизової оболонки порожнини рота.

Відхилення функціональних тестів печінки від норми (у т.ч. АЛТ, загального білірубіну і лужної фосфатази) можуть спостерігатись у хворих з нормальними вихідними показниками. Ці порушення, як правило, не виражені й оборотні приблизно у половині випадків, хоча наявність метастатичної пухлини у печінці може ускладнювати правильну оцінку.

З боку центральної нервової системи, периферичної нервової системи та органів чуття. Периферичні нейропатії спостерігаються у невеликої кількості пацієнтів, які лікувались Карбопою. Можливі астенія, судоми. Найчастіше спостерігались слабкі парестезії. Ризик розвитку периферичної нейропатії збільшується у хворих віком понад 65 років. Хоча загальна частота периферичних неврологічних побічних явищ, пов’язаних з Карбопою, є низькою, тривала терапія препаратом може призвести до кумулятивної нейротоксичності. Клінічні прояви ототоксичності та інші сенсорні розлади, такі як порушення зору і зміна смаку, зустрічаються рідко. Існують випадки розвитку симптомів з боку центральної нервової системи у невеликої кількості хворих. Вважається, що ці симптоми часто пов’язані із застосуванням протиблювотних засобів. Порушення зору може спостерігатися при застосуванні Карбопи у підвищених дозах. Як правило, зір відновлюється повністю або значною мірою протягом декількох тижнів після припинення застосування.

З боку органів слуху. Дуже поширені (>10 %). Субклінічне зниження гостроти слуху, виходячи з результатів аудіологічних обстежень, у діапазоні високих частот (4000-8000 Гц) відзначається у 15 % пацієнтів. Однак клінічні симптоми, переважно шум у вухах, спостерігаються лише в 1 % хворих. У пацієнтів зі зниженою гостротою слуху внаслідок лікування цисплатином при застосуванні карбоплатину слух може ще погіршитися.

З боку нирок. Розвиток порушень функціональної активності нирок є дуже поширеним явищем при терапії Карбопою. При терапії Карбопою можливе підвищення рівнів сечовини і креатиніну в сироватці крові, а також зниження кліренсу креатиніну нижче 60 мл/хв, що свідчить про порушення функції нирок. Частота і тяжкість нефротоксичних уражень може бути більшою серед пацієнтів з наявними порушеннями функції нирок. Точно не з’ясовано, чи може відповідна гідратація запобігти таким ефектам. При значних відхиленнях результатів ниркових тестів необхідно знижувати дози або припиняти терапію Карбопою. Гіперурикемія спостерігається приблизно у 25 % пацієнтів. Для зменшення концентрації сечової кислоти у сироватці крові можна застосовувати алопуринол.

Гемолітико-уремічний синдром (>0,01 % –

З боку електролітного балансу. У деяких хворих можуть спостерігатися аномально низькі показники електролітів у сироватці крові. Ці порушення рідко проявляються клінічними симптомами і звичайно не потребують додаткового введення електролітів при терапії Карбопою.

З боку репродуктивної системи. Можливі азооспермія та аменорея.

Алергічні реакції. Підвищена чутливість до Карбопи розвивається у поодиноких випадках і виражається у вигляді висипів, свербежу та зрідка – бронхоспазм, алопеція; еритема

З боку обміну речовин: гіпомагніємія (29 %), зміна концентрації натрію (29 %), гіпокальціємія (22 %), гіпокаліємія (20 %), підвищення активності лужної фосфатази (24 %), рівня АСТ (15 %), сечовини (14 %), креатиніну (6 %), загального білірубіну (5 %), зниження кліренсу креатиніну.

Інші. Часто спостерігаються біль у місці введення та астенія, озноб і пропасниця, головний біль, порушення смаку. Рідко - алопеція, побічні ефекти з боку дихальної (кашель, пневмосклероз, задишка), серцево-судинної (менш ніж в 1 % випадків - серцева недостатність, артеріальна гіпотензія, емболія, цереброваскулярні порушення, кровотечі і крововиливи) та сечостатевої систем (болюче утруднене сечовипускання, гематурія).

Передозування

Антидоту до препарату Карбопа немає. Передозування зазначеного препарату може призводити до розвитку вираженої мієлосупресії і/або недостатності функції печінки та нирок. При виникненні ускладнень показано проведення адекватної симптоматичної терапії (з огляду на можливі токсичні прояви).

Застосування у період вагітності або годування груддю

Карбопа може спричиняти порушення розвитку плода, тому препарат не застосовують у період вагітності. Під час вагітності за необхідності застосування препарату слід обов’язково попередити хвору щодо потенційного ризику для плода. Під час лікування Карбопою годування груддю припиняють.

Діти

Немає достатнього досвіду щодо застосування препарату для лікування дітей, тому Карбопу не призначають пацієнтам цієї вікової категорії.

Особливі заходи безпеки

Через те що алюміній може реагувати з карбоплатином, призводячи до утворення осаду або до втрати активності препарату, для приготування та введення розчину карбоплатину не дозволяється використовувати голки та інший інструментарій для внутрішньовенного введення, що містить деталі з алюмінію. Набирати розчин з флакона слід безпосередньо перед застосуванням. Дозволяється лише одноразовий забір препарату з флакона. При приготуванні та введенні розчину препарату, як і при роботі з іншими протипухлинними засобами, необхідно бути обережним і користуватися рукавичками. У разі потрапляння розчину препарату на шкіру або слизові оболонки слід негайно і ретельно змити розчин зі шкіри водою з милом, а слизові оболонки промити водою.

Особливості застосування

Карбопу потрібно застосовувати в умовах стаціонару під керівництвом лікаря, який має досвід застосування протипухлинних хіміотерапевтичних препаратів. Пригнічення функції кісткового мозку залежить від дози Карбопи і може призвести до розвитку інфекції і/чи тяжкої кровотечі. Перед введенням Карбопи і регулярно в процесі терапії необхідно визначати кількість формених елементів крові, проводити функціональні ниркові і печінкові обстеження, а також неврологічні обстеження і контроль функції слуху. Щотижнево контролювати кількість формених елементів у периферичній крові і відповідним чином коригувати дози. При комбінованій терапії Карбопою та іншими препаратами з мієлосупресивною дією необхідно ретельно підбирати дози і час введення з метою мінімізації адитивних небажаних ефектів. Пацієнти з тяжким пригніченням функції кісткового мозку можуть потребувати трансфузійної терапії. Карбопа може спричинювати блювання. Його частоту та інтенсивність можна зменшити за допомогою протиблювотних засобів. Повідомлялося про розвиток симптомів, подібних до анафілактичних, які виникають в перші хвилини введення препарату. В цьому випадку застосовують адренергічні препарати, кортикостероїди та антигістамінні засоби. Карбопа має мутагенні властивості, чинить тератогенну та ембріотоксичну дію. Жінкам репродуктивного віку під час лікування препаратом необхідно рекомендувати застосовувати надійні засоби контрацепції. З обережністю застосовувати пацієнтам з вітряною віспою, герпесом, іншими інфекційними захворюваннями.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або роботі з іншими механізмами

Під час лікування слід утримуватися від занять, що потребують підвищеної уваги і швидкості психомоторних реакцій.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій

При одночасному застосуванні з препаратами, що чинять мієлодепресивну, нефротоксичну, нейротоксичну або ототоксичну дію, можливе взаємне посилення токсичних ефектів. Слід уникати сумісного призначення з аміноглікозидними антибіотиками. Карбопу не слід призначати одночасно з препаратами, які містять хелатні сполуки, оскільки вони теоретично можуть послаблювати протипухлинну дію Карбопи. Експериментально встановлено, що Карбопа діє синергічно з етопозидом і віндесином. Послабляє ефективність імунізації інактивованими вакцинами; при застосуванні вакцин, що містять живі віруси, підсилює реплікацію вірусу і побічні ефекти вакцинації.

Фармакологічні властивості

Фармакодинаміка. Карбопа – препарат, що містить платину другого покоління, його біохімічні властивості подібні до властивостей алкілуючих біфункціональних сполук. Препарат є цитотоксичним комплексом платини, що вступає в реакцію з нуклеофільними ділянками ДНК. Через утворення міжспіральних і внутрішньоспіральних зшивок у ДНК, а також зшивок ДНК-білок пригнічується синтез ДНК, РНК і білків. Протипухлинна дія Карбопи не є специфічною щодо фаз клітинного циклу.

Фармакокінетика. Після введення Карбопи більша частина дози швидко виводиться з крові і виділяється головним чином із сечею протягом 6 годин. Частина препарату, що залишилася, виводиться двофазно, при цьому в середньому період напіввиведення препарату становить 1,5 години. Карбопа майже не зв’язується з білками плазми крові. Ступінь виведення препарату із сечею вказує на те, що Карбопа майже не затримується в тканинах організму. Основний шлях його виведення - нирки. У пацієнта з кліренсом креатиніну 60 мл/хв і вище екскретується 65 % введеної дози протягом 12 годин і 71 % від введеної дози - протягом 24 годин у формі карбоплатину. Лише 3–5 % від введеної платини виділяється із сечею через 24-96 годин після застосування. У хворих з кліренсом креатиніну нижче 60 мл/хв загальний кліренс і нирковий кліренс Карбопи знижуються пропорційно зниженню кліренсу креатиніну, тому при нирковій недостатності період напіввиведення Карбопи із сироватки крові збільшений, що спричиняє підвищену мієлотоксичність. Отже, таким хворим дозу Карбопи слід зменшити. Карбопа виводиться майже повністю шляхом клубочкової фільтрації, і в канальцях нирок відмічається низька його концентрація, що пояснює незначний нефротоксичний ефект препарату порівняно з цисплатином.

Фармацевтичні характеристики

Основні фізико-хімічні властивості: Прозорий, від безбарвного до злегка жовтого розчину.

Несумісність. При контакті карбоплатину з алюмінієм може випасти осад.

Термін придатності. 2 роки.

Умови зберігання. Зберігати в оригінальній упаковці при температурі не вище 25 ⁰C. Зберігати в недоступному для дітей місці.

Упаковка. По 5 мл або по 15 мл, або по 45 мл, або по 60 мл препарата у скляному флаконі. По 1 флакону у картонній коробці.

Категорія відпуску. За рецептом.

Виробник

Аккорд Хелскеа Лімітед/Accord Healthcare Limited.

Місцезнаходження

Перший поверх, Сейдж Хаус, 319 Піннер Роуд, Херроу, НА1 4HF, Велика Британія/Ground Floor, Sage House, 319 Pinner Road, Harrow, HA1 4HF, United Kingdom.