Клексан®

Для уникнення утворення синця не розтирати місце ін’єкції після введення препарату.

Діти

Через відсутність відповідних даних не рекомендується застосовувати НМГ у педіатричній практиці.

Передозування

Випадкове передозування при підшкірному введенні масивних доз НМГ  може призвести до геморагічних ускладнень.

У разі кровотечі для лікування деяких пацієнтів можна застосовувати протаміну сульфат, враховуючи такі фактори:

-   ефективність протаміну сульфату набагато нижча, ніж ефективність, зареєстрована при передозуванні нефракціонованого гепарину;

- через можливість виникнення побічних ефектів (зокрема анафілактичний шок) слід ретельно зважити співвідношення ризик/користь перед застосуванням протаміну сульфату.

Нейтралізацію еноксапарину здійснюють шляхом повільного внутрішньовенного введення протаміну (сульфату або гідрохлориду).

Необхідна доза протаміну залежить:

- від введеної дози гепарину (100 протигепаринових одиниць протаміну нейтралізують активність 100 анти-Ха МО НМГ), якщо з моменту введення еноксапарину натрію пройшло не більше 8 годин;

- від часу, що пройшов з моменту введення гепарину:

- якщо з моменту введення еноксапарину натрію пройшло більше 8 годин або якщо потрібна друга доза протаміну, можна вводити інфузію 50 протигепаринових одиниць протаміну на 100 анти-Ха МО еноксапарину натрію;

- якщо з моменту ін’єкції еноксапарину натрію пройшло більше 12 годин, немає необхідності вводити протамін.

Ці рекомендації стосуються пацієнтів з нормальною функцією нирок, які отримують повторні дози.

Однак  повністю нейтралізувати анти-Ха активність неможливо.

Крім того, нейтралізація може мати тимчасовий характер внаслідок особливостей фармакокінетики всмоктування НМГ, в результаті чого може виникнути необхідність розподілити загальну розраховану дозу протаміну на декілька ін’єкцій (2-4), які вводяться протягом 24 годин.

Після потрапляння НМГ в шлунок, навіть у великих кількостях, тяжкі ускладнення є малоймовірними (таких випадків зареєстровано не було) внаслідок незначного всмоктування лікарського засобу у шлунку та кишечнику.

Побічні реакції

 

Побічні реакції, що спостерігалися в клінічних дослідженнях і про які повідомлялося в постмаркетинговий період, детально описані нижче.

За частотою виникнення побічні реакції розподілено на такі категорії: дуже часто (≥1/10); часто (від ≥1/100 до

Досвід застосування у клінічних дослідженнях. В рамках клінічних досліджень еноксапарин застосовували  більш ніж 15 000 пацієнтам.

Кількість пацієнтів, показання та схеми дозування детально представлені у таблиці 2.

Таблиця 2.

Показання	Профілактика венозних тромбоембо-лій у хірургічних пацієнтів	Профілактика тромбозу глибоких вен у терапевтичних пацієнтів під час гострого захворювання	Лікування тромбозу глибоких вен з емболією легеневої артерії або без неї	Лікування нестабільної стенокардії або інфаркту міокарда без зубця Q	Лікування інфаркту міокарда з елевацією сегмента ST
Кількість пацієнтів, які отримували еноксапарин	1776	1169	559	1578	10 176
Схема дозування	40 мг підшкірно один раз на добу	40 мг підшкірно один раз на добу	1 мг/кг підшкірно кожні 12 годин або 1,5 мг/кг підшкірно один раз на добу	1 мг/кг підшкірно кожні 12 годин	30 мг внутрішньо-венно болюсно, після чого по 1 мг/кг підшкірно кожні 12 годин

Кровотечі. В клінічних дослідженнях кровотечі були побічними реакціями, про які повідомлялось найбільш часто. До них належать і серйозні кровотечі, про які повідомлялось у 4,2 % пацієнтів (хірургічного профілю). Деякі з цих випадків були летальними.

Геморагічні ускладнення розцінювались як серйозні у таких випадках:

- якщо кровотеча спричинила значущу клінічну подію;

- якщо кровотеча  супроводжувалася зниженням рівня гемоглобіну на ≥ 2 г/дл або трансфузією 2 або більше одиниць препаратів крові;

- ретроперитонеальні та внутрішньочерепні крововиливи завжди розцінювались як серйозні.

Як і у разі застосування інших антикоагулянтів, кровотеча може виникати за наявності супутніх факторів ризику, таких як:

- органічні ураження зі схильністю до кровотечі,

- інвазивні процедури або одночасне застосування лікарських засобів, які впливають на гемостаз (див. розділи «Особливості застосування» та «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»).

Таблиця 3.

Система-орган-клас за класифіка-цією MedDRA	Профілак-тика тромбозу глибоких вен у хірургічних пацієнтів	Профілактика тромбозу глибоких вен у терапевтичних пацієнтів	Консервативне лікування тромбозу глибоких вен з емболією легеневої артерії або без неї	Нестабільна стенокардія / інфаркт міокарда без елевації сегмента ST	Інфаркт міокарда з елевацією сегмента ST
Розлади з боку судин	Дуже часто: геморагічні явища* Рідко: ретропери-тонеальний крововилив	Часто: геморагічні явища*	Дуже часто: геморагічні явища* Нечасто: внутрішньо-черепний крововилив, ретроперито-неальний крововилив	Часто: геморагічні явища* Рідко: ретроперито-неальний крововилив	Часто: геморагічні явища* Нечасто: внутріш-ньочерепний крововилив, ретропери-тонеальний крововилив

* Наприклад: гематома, екхімоз (не в місці ін’єкції), гематома рани, гематурія, носова кровотеча та шлунково-кишкова кровотеча.

Тромбоцитопенія та тромбоцитоз.

Таблиця 4.

Система-орган-клас за класифіка-цією MedDRA	Профілактика тромбозу глибоких вен у хірургічних пацієнтів	Профілактика тромбозу глибоких вен у терапевтичних пацієнтів	Консервативне лікування тромбозу глибоких вен з емболією легеневої артерії або без неї	Нестабільна стенокардія / інфаркт міокарда без елевації сегмента ST	Інфаркт міокарда з елевацією сегмента ST
Розлади з боку крові та лімфатичної системи	Дуже часто: тромбоцитоз* Часто: тромбоцито-пенія	Нечасто: тромбоцито-пенія	Дуже часто: тромбоцитоз* Часто: тромбоцито-пенія	Нечасто: тромбоцито-пенія	Часто: тромбоцитоз*, тромбо-цитопенія Дуже рідко: імуноалергічна тромбо-цитопенія

* Кількість тромбоцитів > 400 Г/л

Інші небажані реакції, які спостерігались в клінічних дослідженнях, представлені нижче незалежно від показання до застосування препарату та класифіковані за категоріями «Система-Орган-Клас», за частотою виникнення та в порядку зменшення їхньої серйозності.

Система-орган-клас за класифікацією MedDRA	Небажані ефекти (при застосуванні препарату при всіх показаннях)
Розлади з боку імунної системи	Часто: алергічна реакція, що в деяких випадках може призвести до припинення лікування препаратом Рідко: анафілактична або анафілактоїдна реакція
Розлади з боку печінки та жовчовивідних шляхів	Дуже часто: підвищення рівнів печінкових ферментів (головним чином рівнів трансаміназ більш ніж у 3 рази від верхньої межі норми)
Розлади з боку шкіри та підшкірної клітковини	Часто: кропив’янка, свербіння, еритема Нечасто: бульозний дерматит
Загальні розлади та реакції у місці введення препарату	Часто: гематома в місці ін’єкції*, біль в місці ін’єкції, інша реакція в місці ін’єкції (наприклад набряк, крововилив, алергічна реакція, запалення, утворення вузликів, інші реакції) Нечасто: некроз шкіри в місці ін’єкції, що може розвинутись після появи пурпури чи інфільтрованих та болісних еритематозних плям, що вимагає негайного припинення лікування препаратом; місцеве подразнення
Зміни при лабораторних та інструментальних дослідженнях	Рідко: гіперкаліємія

* Ризик підвищується у разі недотримання рекомендованої техніки здійснення ін’єкції або використання невідповідного ін’єкційного матеріалу.

Досвід застосування у постмаркетинговий період.

Побічні реакції, що наведено нижче, були виявлені в постреєстраційний період.   Оскільки про ці реакції повідомлялося добровільно, їх частота оцінюється як   «невідома» (не може бути оцінена за наявними даними).

Розлади з боку імунної системи. Шкірні або системні алергічні ефекти (анафілактичні або анафілактоїдні реакції, в тому числі шок), які у окремих випадках можуть призводити до відміни препарату.

Розлади з боку нервової системи. Головний біль.

Розлади з боку судин. Були зареєстровані випадки значних геморагічних ускладнень, деякі з них були летальними. Нечастими побічними реакціями були внутрішньочерепні та ретроперитонеальні крововиливи. Також реєструвалися випадки геморагічних ускладнень (кровотечі), таких як гематома, екхімоз у місцях, відмінних від місця ін’єкції, гематома рани, гематурія, носова кровотеча та шлунково-кишкова кровотеча. Вони головним чином пов’язані:

- із супутніми факторами ризику: наявність органічних уражень, що мають схильність до кровотечі, певні комбінації лікарських засобів (див. розділ «Протипоказання» та «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»), вік, недостатність функції нирок, низька маса тіла.

- з недотриманням терапевтичних рекомендацій, зокрема таких, що стосуються тривалості лікування та корекції дози відповідно до маси тіла  (див. розділ «Особливості застосування»).

Зареєстровано поодинокі випадки спінальної гематоми після введення НМГ під час спінальної анестезії, аналгезії або епідуральної анестезії. Ці гематоми спричиняли неврологічні ушкодження різного ступеня тяжкості, в тому числі тривалий та постійний параліч (див. розділ «Особливості застосування»).

Після підшкірної ін’єкції можливе утворення гематоми у місці введення препарату. Були зареєстровані випадки болю у місці ін’єкції, інших реакцій, включаючи подразнення, набряк у місці ін’єкції, гіперчутливість, запалення та утворення вузликів. Цей ризик підвищується при недотриманні рекомендованої техніки проведення ін'єкцій та при використанні невідповідного ін’єкційного матеріалу. У результаті запальної реакції можуть виникнути  вузлики у місці ін’єкції, які зникають протягом декількох днів. Їх поява не потребує припинення лікування.

Повідомлялося про виникнення тромбоцитопенії.  Існує два її типи.

Тип І - найбільш поширені випадки, зазвичай помірного ступеня тяжкості (більше 100000/мм³), з’являються на ранніх етапах (до 5 дня) і не потребують припинення лікування.

Тип ІІ - рідкісні  випадки тяжкої імуноалергічної тромбоцитопенії (ГІТ).  Частота виникнення досліджена недостатньо (див. розділ «Особливості застосування»).

Можливе безсимптомне та оборотне підвищення рівня тромбоцитів.

Геморагічна анемія.

При застосуванні гепаринів були зареєстровані поодинокі випадки некрозу шкіри, переважно у місці ін’єкції. Їм може передувати поява пурпури або інфільтрованих та болісних еритематозних плям. У таких випадках слід негайно припинити терапію.

Виникали нечасті прояви системних алергічних реакцій (анафілактичні/анафілактоїдні реакції, включаючи шок) або реакцій з боку шкіри (кропив’янка, свербіж, еритема, бульозні висипання), які в певних випадках могли призводити до припинення лікування. Як і при застосуванні нефракціонованих гепаринів, не виключена можливість розвитку остеопорозу при подовженні тривалості лікування.

Нефракціоновані гепарини можуть спричиняти гіпоальдостеронізм, який призводить до збільшення плазмових рівнів калію. Рідко може виникнути клінічно значуща гіперкаліємія, особливо у пацієнтів з хронічною нирковою недостатністю та цукровим діабетом. 

Повідомлялося про випадки транзиторного підвищення рівнів трансаміназ, гепатоцелюлярного або холестатичного ураження печінки.

Зареєстровано декілька випадків гіперкаліємії. 

Повідомлялося про виникнення головного болю, алопеції.

Дуже рідко реєструвалися випадки васкуліту внаслідок підвищення чутливості шкіри.

Досить рідко виникала гіпереозинофілія, як самостійно, так і на фоні шкірних реакцій, яка зникала після припинення лікування.

Термін придатності

3 роки.

Умови зберігання

Зберігати у недоступному для дітей місці. Зберігати при температурі не вище 25 °C. Не заморожувати.

Упаковка

№ 2: по 0,8 мл у шприц-дозі із захисною системою голки, по 2 шприц-дози у блістері, по 1 блістеру в картонній коробці.

Категорія відпуску

За рецептом.

Виробник

САНОФІ ВІНТРОП ІНДАСТРІА.

Місцезнаходження виробника та його адреса місця провадження діяльності

180 рю Жан Жорес  94700 МЕЗОН-АЛЬФОР, Франція.

або 

1051 бульвар Ендустрієль 76580 ЛЬО ТРЕ, Франція.

Заявник

ТОВ «Санофі-Авентіс Україна».