Лонграйд

Склад

діюча речовина: дапоксетину гідрохлорид;

1 таблетка, вкрита плівковою оболонкою, містить дапоксетину гідрохлориду 33,58 мг або 67,16 мг, що еквівалентно дапоксетину 30 мг або 60 мг;

допоміжні речовини: лактоза, моногідрат; целюлоза мікрокристалічна; натрію кроскармелоза; кремнію діоксид колоїдний безводний; магнію стеарат; Опадрай ІІ сірий 85G575003 (спирт полівініловий, тальк, титану діоксид (Е 171), поліетиленгліколь, лецитин, заліза оксид чорний (Е 172), заліза оксид жовтий (Е 172), заліза оксид червоний (Е 172)).

Лікарська форма

Таблетки, вкриті плівковою оболонкою.

Основні фізико-хімічні властивості:

таблетки по 30 мг: круглі, сірого кольору, двоопуклі таблетки, вкриті плівковою оболонкою, гладкі з обох боків;

таблетки по 60 мг: круглі, сірого кольору, двоопуклі таблетки, вкриті плівковою оболонкою, гладкі з обох боків.

Фармакотерапевтична група

Засоби, що застосовують в урології. Інші засоби, які застосовуються в урології.

Код АТХ G04B X14.

Фармакологічні властивості

Фармакодинаміка.

Механізм дії

Дапоксетин є потужним селективним інгібітором зворотного захоплення серотоніну (СІЗЗС), показник IК50 якого становить 1,12 нмоль. Його основні метаболіти десметил-дапоксетин (IК50 < 1,0 нмоль) та дидесметил-дапоксетин (IК50 = 2,0 нмоль) є еквівалентними або менш потужними (дапоксетин-N-оксид (IК50 = 282 нмоль)).

Еякуляція у чоловіків головним чином регулюється симпатичною нервовою системою. Стимул, який запускає еякуляцію, генерується в спинномозковому рефлекторному центрі, який через стовбур головного мозку контролюється декількома ядрами головного мозку, зокрема медіальним преоптичним та паравентрикулярним.

Механізм дії дапоксетину при передчасній еякуляції пов'язаний з пригніченням нейронального захоплення серотоніну і з подальшим посиленням дії нейротрансмітерів на пре- та постсинаптичні рецептори.

У тварин дапоксетин пригнічує рефлекс сім’явиверження, діючи на супраспінальному рівні в межах латерального парагігантоклітинного ядра (ЛПГЯ). Постгангліонарні симпатичні волокна збуджують сім’яні пухирці, сім’явивідну протоку, простату, бульбоуретральні м’язи та шийку сечового міхура, примушуючи їх скорочуватися координованим чином, аби досягти еякуляції. Дапоксетин модулює цей еякуляторний рефлекс у тварин.

Фармакокінетика.

Всмоктування. Дапоксетин швидко всмоктується, досягаючи максимальної концентрації у плазмі (C_max) приблизно через 1 – 2 години після прийому таблетки. Абсолютна біодоступність складає 42 % (діапазон 15 – 76 %), і пропорційне до дози підвищення експозиції (AUC та C_max) спостерігалося між дозуванням 30 та 60 мг.

Після прийому багаторазових доз значення AUC як для дапоксетину, так і для активного метаболіту десметил-дапоксетину (DED) зростає приблизно на 50 % у порівнянні зі значенням AUC після одноразової дози. Вживання їжі з високим вмістом жиру помірно знижувало C_max (на 10 %) і помірно підвищувало AUC (на 12 %) дапоксетину, а також трохи відтермінувало досягнення пікових концентрацій. Такі зміни не є клінічно значущими. Препарат Лонграйд можна приймати незалежно від прийому їжі.

Розподіл. Більше ніж 99 % дапоксетину зв’язується з білками плазми in vitro. Активний метаболіт десметил-дапоксетин (DED) зв’язується з білками на 98,5 %. Середній об’єм розподілу дапоксетину у рівноважному стані становить 162 л.

Метаболізм. Дослідження іn vitro показують, що дапоксетин метаболізується численними ферментними системами у печінці та нирках, переважно CYP2D6, CYP3A4 та флавін монооксигеназою (FMO1). Після перорального застосування 14C-дапоксетину дапоксетин інтенсивно перетворювався на численні метаболіти переважно такими шляхами біотрансформації: N-окиснювання, N-деметилювання, нафтил-гідроксилювання, глюкуронізація та сульфатизація. Після перорального застосування були наявні ознаки пресистемного метаболізму.

Дапоксетин у незміненому вигляді та дапоксетин-N-оксид були основними компонентами, які циркулювали у плазмі. Іn vitro дослідження зв’язування та транспортування демонструють, що дапоксетин-N-оксид є неактивним. Додаткові метаболіти, включаючи десметил-дапоксетин та дидесметил-дапоксетин складають менше ніж 3 % загального об’єму пов’язаних з лікарським засобом речовин, що циркулюють у плазмі. Дослідження зв’язування іn vitro вказують на те, що DED має ефективність, рівносильну дапоксетину, а ефективність дидесметил-дапоксетину складає приблизно 50 % ефективності дапоксетину. Експозиції (AUC та C_max) незв’язаного DED становлять приблизно 50 % і 23 % відповідно від експозиції незв’язаного дапоксетину.

Виведення. Метаболіти дапоксетину переважно виводилися із сечею у вигляді кон’югатів. Активна речовина у незміненому вигляді не була виявлена у сечі. Після перорального застосування початковий період напіввиведення дапоксетину становить приблизно 1,5 години; рівень у плазмі – менше ніж 5 % пікової концентрації через 24 години після прийому дози, а період напіввиведення у кінцевій фазі становить приблизно 19 годин. Період кінцевого напіввиведення DED – приблизно 19 годин.

Фармакокінетика у особливих групах пацієнтів

Метаболіт DED сприяє фармакологічному ефекту препарату Лонграйд, особливо коли експозиція DED підвищена. Нижче представлені параметри зростання активного компонента в деяких групах пацієнтів. Це сума експозиції незв’язаного дапоксетину та DED. DED має ефективність, рівнозначну дапоксетину. Ця оцінка припускає рівний розподіл DED в ЦНС, але на практиці невідомо, чи це справді так.

Расова приналежність

Результати досліджень клінічної фармакології одноразової дози дапоксетину у 60 мг показали, що немає статистично значущих відмінностей у пацієнтів різних рас.

Пацієнти літнього віку (від 65 років)

Результати дослідження клінічної фармакології при одноразовому застосуванні дапоксетину у дозі 60 мг показали, що немає суттєвої різниці між параметрами фармакокінетики (C_max, AUC_inf, T_max) у здорових чоловіків літнього віку та здорових молодих чоловіків. Ефективність та безпека застосування препарату для цієї групи пацієнтів не встановлена.

Ниркова недостатність

Дослідження клінічної фармакології одноразової дози 60 мг дапоксетину було проведено за участю пацієнтів з легкою (кліренс креатиніну 50-80 мл/хв), помірною (кліренс креатиніну від 30 до < 50 мл/хв) та тяжкою нирковою недостатністю (кліренс креатиніну < 30 мл/хв) і пацієнтів з нормальною функцією нирок (кліренс креатиніну > 80 мл/хв). Не спостерігалося чіткої тенденції до підвищення AUC дапоксетину зі зниженням ниркової функції. Показник AUC дапоксетину у пацієнтів із тяжкою нирковою недостатністю був приблизно вдвічі вищим, ніж в осіб з нормальною функцією нирок, хоча щодо пацієнтів із тяжкою нирковою недостатністю дані обмежені. Фармакокінетика дапоксетину не була оцінена у пацієнтів, що потребують гемодіалізу.

Печінкова недостатність

У пацієнтів з легкою печінковою недостатністю C_max незв’язаного дапоксетину зменшена на 28 %, а AUC незв’язаного дапоксетину не зазнала змін. C_max та AUC незв’язаного активного компонента (сума експозиції незв’язаного дапоксетину та десметил-дапоксетину) зменшилися на 30 % та 5 % відповідно. У пацієнтів з помірною печінковою недостатністю C_max незв’язаного дапоксетину в основному не змінилася (зменшення на 3 %), а AUC незв’язаного дапоксетину зросла на 66 %. C_max незв’язаної активної фракції в основному не змінилася, а AUC подвоїлася. У пацієнтів з тяжкою печінковою недостатністю C_max незв’язаного дапоксетину зменшилася на 42 %, але AUC незв’язаного дапоксетину зросла приблизно на 223%. C_max та AUC активної фракції мали аналогічні зміни.

Поліморфізм CYP2D6

У дослідженні клінічної фармакології одноразової дози 60 мг дапоксетину плазмова концентрація у повільних метаболізаторів CYP2D6 була вищою, ніж у швидких метаболізаторів CYP2D6 (приблизно на 31 % вища C_max і на 36 % вища AUC_inf дапоксетину та на 98 % вища C_max і на 161 % вища AUC_inf десметил-дапоксетину). C_max активної речовини препарату Лонграйд може зростати приблизно на 46 %, а AUC – приблизно на 90 %. Це зростання може призводити до збільшення частоти і тяжкості дозозалежних побічних ефектів. Безпека препарату Лонграйд у повільних метаболізаторів CYP2D6 викликає особливе занепокоєння при одночасному прийомі інших лікарських засобів, які можуть пригнічувати метаболізм дапоксетину, таких як помірні та потужні інгібітори CYP3A4.

Клінічні характеристики

Показання

Лікування передчасної еякуляції (ПЕ) у дорослих чоловіків у віці від 18 до 64 років.

Лонграйд, таблетки, вкриті плівковою оболонкою, слід призначати лише пацієнтам, що відповідають таким критеріям:

• інтравагінальний латентний час еякуляції (IELT) складає менше двох хвилин;

• персистуюча або повторна еякуляція при мінімальній сексуальній стимуляції до, під час або відразу після статевого проникнення, яка настає раніше бажаного для пацієнта моменту;

• виражений психологічний стрес або складнощі у міжособистісних відносинах внаслідок ПЕ;

• слабкий контроль за еякуляцією;

• передчасна еякуляція у більшості спроб статевого акту в анамнезі за останні 6 місяців.

Лонграйд, таблетки, вкриті плівковою оболонкою, слід застосовувати лише за необхідності перед передбачуваним статевим актом. Лонграйд, таблетки, вкриті плівковою оболонкою, не слід призначати для затримки еякуляції чоловікам, в яких не діагностовано ПЕ.

Протипоказання

• Гіперчутливість до активної речовини або будь-якої допоміжної речовини.

• Серцеві розлади, такі як: серцева недостатність (клас II – IV за класифікацією Нью-Йоркської кардіологічної асоціації); порушення провідності, такі як АV-блокада чи синдром слабкості синусового вузла; виражена ішемічна хвороба серця; виражена вада клапанів серця.

• Синкопе в анамнезі.

• Манія або тяжка депресія в анамнезі.

• Одночасне застосування інгібіторів моноаміноксидази (ІМАО) або застосування протягом 14 днів після припинення лікування ІМАО. Аналогічним чином, ІМАО не слід застосовувати протягом 7 днів після припинення лікування препаратом Лонграйд.

• Одночасне застосування тіоридазину або застосування протягом 14 днів після припинення лікування тіоридазином. Аналогічним чином, тіоридазин не слід застосовувати протягом 7 днів після припинення лікування препаратом Лонграйд.

• Одночасне застосування інгібіторів зворотного захоплення серотоніну [селективні інгібітори зворотного захоплення серотоніну (СІЗЗС), інгібітори зворотного захоплення серотоніну-норепінефрину (ІЗЗСН), трициклічні антидепресанти (ТЦА)] або інших лікарських засобів/засобів рослинного походження із серотонінергічним ефектом [наприклад, L-триптофан, триптани, трамадол, лінезолід, літій, звіробій (Hypericum perforatum)] або застосування протягом 14 днів після припинення лікування цими лікарськими засобами/засобами рослинного походження. Ці лікарські засоби/засоби рослинного походження не слід приймати протягом 7 днів після припинення лікування препаратом Лонграйд.

• Одночасне лікування потужними інгібіторами CYP3A4, такими як кетоконазол, ітраконазол, ритонавір, саквінавір, телітроміцин, нефазадон, нелфінавір, атазанавір та ін.

• Помірна або тяжка печінкова недостатність.

Взаємодія з іншими лікарським засобами та інші види взаємодій

Потенційна можливість взаємодії з інгібіторами моноаміноксидази

У пацієнтів, що приймають СІЗЗС у комбінації з інгібітором моноаміноксидази (ІМАО), повідомлялося про серйозні, іноді летальні реакції, зокрема гіпертермію, ригідність, міоклонус, розлад вегетативної нервової системи з можливими швидкими коливаннями показників життєдіяльності та зміни психічного стану, що включають сильну ажитацію, яка призводить до делірію та коми. Про такі реакції також повідомлялося у пацієнтів, які нещодавно припинили лікування СІЗЗС і розпочали прийом ІМАО. Деякі випадки мали ознаки характерні для злоякісного нейролептичного синдрому. Дані досліджень на тваринах щодо впливу комбінованого застосування СІЗЗС та ІМАО дають підставу вважати, що ці лікарські засоби можуть мати синергетичний ефект, який призводить до підвищення кров’яного тиску та поведінкового збудження. Таким чином, Лонграйд, таблетки, вкриті плівковою оболонкою, не слід застосовувати у комбінації з ІМАО або протягом 14 днів після припинення лікування ІМАО.

Аналогічним чином, ІМАО не слід застосовувати протягом 7 днів після припинення лікування препаратом Лонграйд.

Потенційна можливість взаємодії з тіоридазином

Прийом одного тіоридазину спричиняє подовження інтервалу QTc, що пов’язано з серйозними шлуночковими аритміями. Лікарські засоби, такі як Лонграйд, що інгібують ізофермент CYP2D6, інгібують метаболізм тіоридазину і підвищені рівні тіоридазину, як передбачається, збільшують подовження інтервалу QТc. Лонграйд, таблетки, вкриті плівковою оболонкою, не слід застосовувати у комбінації з тіоридазином або протягом 14 днів після припинення лікування тіоридазином. Аналогічним чином, тіоридазин не слід приймати протягом 7 днів після припинення прийому препарату Лонграйд.

Лікарські засоби/засоби рослинного походження із серотонінергічним ефектом

Як і у разі застосування інших СІЗЗС, одночасний прийом із серотонінергічними лікарськими засобами/засобами рослинного походження (включаючи ІМАО, L-триптофан, триптани, трамадол, лінезолід, СІЗЗС, ІЗЗСН, препарати літію та звіробою (Hypericum perforatum)) може підвищити частоту виникнення серотонінергічних побічних ефектів. Лонграйд, таблетки, вкриті плівковою оболонкою, не слід застосовувати у комбінації з іншими СІЗЗС, ІМАО або іншими серотонінергічними лікарськими засобами/засобами рослинного походження або протягом 14 днів після припинення лікування цими лікарськими засобами/засобами рослинного походження. Аналогічним чином, такі лікарські засоби/засоби рослинного походження не слід приймати протягом 7 днів після припинення прийому препарату Лонграйд.

Лікарські засоби, що активно впливають на ЦНС

Застосування препарату Лонграйд у комбінації з лікарськими засобами, що активно впливають на ЦНС (наприклад з протиепілептичними засобами, антидепресантами, нейролептиками, анксіолітиками, седативно-снодійними засобами) не було системно оцінено у пацієнтів з передчасною еякуляцією. Тому слід із обережністю приймати препарат Лонграйд одночасно з такими лікарськими засобами, якщо у цьому виникає необхідність.

Вплив одночасного застосування лікарських засобів на фармакокінетику дапоксетину

Дослідження іn vitro на мікросомах печінки, нирки та кишечнику людини вказують на те, що дапоксетин метаболізується переважно CYP2D6, CYP3A4 та флавін-монооксигеназою 1 (FMO1). Таким чином, інгібітори цих ферментів можуть знижувати кліренс дапоксетину.

Інгібітори CYP3A4

Потужні інгібітори CYP3A4. Прийом кетоконазолу (200 мг двічі на добу протягом 7 днів) підвищував C_max та AUC_inf дапоксетину (60 мг, одноразова доза) на 35 % та 99 % відповідно. Враховуючи дію як незв’язаного дапоксетину, так і десметил-дапоксетину, C_max активної речовини може підвищуватися приблизно на 25 %, а AUC активної речовини може подвоїтися при прийомі потужного інгібітора CYP3A4.

Підвищені рівні C_max та AUC активної речовини можуть ще більше зрости у частини пацієнтів, яким бракує функціонального ферменту CYP2D6, а саме у повільних метаболізаторів CYP2D6, або у разі застосування комбінації з потужними інгібіторами CYP2D6.

Таким чином, одночасне застосування препарату Лонграйд та потужних інгібіторів CYP3A4, таких як кетоконазол, ітраконазол, ритонавір, саквінавір, телітроміцин, нефазодон, нелфінавір та атазанавір, протипоказане.

Помірні інгібітори CYP3A4. Одночасне лікування помірними інгібіторами CYP3A4 (наприклад еритроміцином, кларитроміцином, флуконазолом, ампренавіром, фосампренавіром, апрепітантом, верапамілом, дилтіазепамом) може також призвести до значного підвищення системного впливу дапоксетину та десметил-дапоксетину, особливо у повільних метаболізаторів CYP2D6. Максимальна доза дапоксетину має становити 30 мг, якщо дапоксетин комбінується з будь-яким з цих лікарських засобів.

Такі міри застосовуються до всіх пацієнтів, якщо лише не було встановлено, що пацієнт є швидким метаболізатором CYP2D6 за генотипом або фенотипом. Для пацієнтів, які є підтвердженими швидкими метаболізаторами CYP2D6, рекомендована максимальна доза становить 30 мг, якщо дапоксетин комбінується з потужним інгібітором CYP3A4, і з обережністю слід застосовувати дапоксетин у дозі 60 мг, якщо одночасно приймається помірний інгібітор CYP3A4.

Потужні інгібітори CYP2D6

C_max та AUC_inf дапоксетину (60 мг, одноразова доза) підвищувалися на 50 % та 88 % відповідно при одночасному застосуванні флуоксетину (60 мг/добу протягом 7 днів). Враховуючи дію як незв’язаного дапоксетину, так і десметил-дапоксетину, C_max активної речовини може зростати приблизно на 50 %, а AUC активної речовини може подвоїтися при прийомі потужного інгібітора CYP2D6. Такі підвищені рівні C_max та AUC активної речовини аналогічні тим, що очікуються у повільних метаболізаторів CYP2D6, і можуть призводити до більшої кількості та підвищення ступеня тяжкості дозозалежних побічних ефектів.

Інгібітори ФДЕ5

Лонграйд, таблетки, вкриті плівковою оболонкою, не слід застосовувати пацієнтам, які приймають інгібітори ФДE5, через можливе зниження ортостатичної переносимості. Фармакокінетика дапоксетину (60 мг) у поєднанні з тадалафілом (20 мг) та силденафілом (100 мг) була оцінена у перехресному дослідженні одноразової дози. Тадалафіл не вплинув на фармакокінетику дапоксетину. Силденафіл спричинив незначні зміни у фармакокінетиці дапоксетину (зростання AUC_inf на 22 % та C_max на 4 %), що не є клінічно значущим.

Одночасне застосування препарату Лонграйд з інгібіторами ФДE5 може призвести до ортостатичної гіпотензії.

Ефективність та безпека застосування препарату Лонграйд пацієнтам з передчасною еякуляцією та еректильною дисфункцією при одночасному лікуванні препаратом Лонграйд та інгібіторами ФДE5 не були встановлені.

Вплив дапоксетину на фармакокінетику лікарських засобів, що приймаються одночасно

Тамсулозин

Одночасний прийом одноразової чи повторних доз 30 мг чи 60 мг дапоксетину пацієнтами, що отримують щоденні дози тамсулозину, не призвів до змін у фармакокінетиці тамсулозину.

Додавання дапоксетину до тамсулозину не змінило ортостатичний профіль. Не було відзначено різниці в ортостатичних ефектах між тамсулозином у поєднанні з 30 мг або 60 мг дапоксетину та самим лише тамсулозином, проте Лонграйд, таблетки, вкриті плівковою оболонкою, слід призначати з обережністю пацієнтам, які застосовують антагоністи альфа-адренергічних рецепторів через можливе зниження ортостатичної переносимості.

Лікарські засоби, що метаболізуються за допомогою CYP2D6

Багаторазові дози дапоксетину (60 мг/добу протягом 6 днів) з подальшим прийомом одноразово 50 мг дезипраміну підвищували середню C_max та AUC_inf дезипраміну приблизно на 11 % та 19 % відповідно у порівнянні із застосуванням одного лише дезипраміну. Дапоксетин може спричиняти аналогічне підвищення плазмових концентрацій інших препаратів, які метаболізуються за допомогою CYP2D6. Клінічне значення, найімовірніше, є незначним.

Лікарські засоби, що метаболізуються за допомогою CYP3A4

Багаторазові дози дапоксетину (60 мг/добу протягом 6 днів) зменшували AUC_inf мідазоламу (8 мг в одноразовій дозі) приблизно на 20 % (діапазон від -60 до +18 %). Клінічне значення впливу на мідазолам, вочевидь, є незначним для більшості пацієнтів. Збільшення активності CYP3A може мати клінічну значущість у деяких осіб, які одночасно приймають лікарський засіб, який переважно метаболізується за допомогою CYP3A і має вузьке терапевтичне вікно.

Лікарські засоби, що метаболізуються за допомогою CYP2C19

Багаторазові дози дапоксетину (60 мг/добу протягом 6 днів) не пригнічували метаболізм одноразової дози 40 мг омепразолу. Дапоксетин навряд чи впливає на фармакокінетику інших субстратів CYP2C19.

Лікарські засоби, що метаболізуються за допомогою CYP2C9

Багаторазові дози дапоксетину (60 мг/добу протягом 6 днів) не вплинули на фармакокінетику чи фармакодинаміку одноразової дози 5 мг глібуриду. Дапоксетин навряд чи впливає на фармакокінетику інших субстратів CYP2C9.

Варфарин та лікарські засоби з відомою властивістю впливати на коагуляцію та/або тромбоцитарну функцію

Дані щодо оцінки впливу постійного застосування варфарину з дапоксетином відсутні; тому слід застосовувати з обережністю дапоксетин пацієнтам, які приймають варфарин постійно. У дослідженні фармакокінетики дапоксетин (60 мг/добу протягом 6 днів) не вплинув на фармакокінетику чи фармакодинаміку (протромбіновий час чи міжнародне нормалізоване відношення) варфарину після прийому одноразової дози 25 мг. Були повідомлення про аномальні кровотечі при прийомі СІЗЗС.

Етанол

Одночасне застосування разової дози етанолу 0,5 г/кг не вплинуло на фармакокінетику дапоксетину (60 мг в одноразовій дозі); проте дапоксетин у поєднанні з етанолом посилював сонливість і значно знижував рівень уваги, за оцінкою пацієнта. Фармакодинамічні показники порушення когнітивних функцій (цифровий тест на увагу, тест заміни цифрових символів) також продемонстрували додатковий ефект від одночасного застосовування дапоксетину з етанолом. Одночасне застосування алкоголю та дапоксетину збільшує ймовірність виникнення та підвищує ступінь тяжкості побічних реакцій, таких як запаморочення, сонливість, сповільнення реакцій або зміна судження. Поєднання алкоголю з дапоксетином може посилити пов’язані з алкоголем ефекти, а також може призвести до таких нейрокардіогенних побічних реакцій, як синкопе, таким чином підвищуючи ризик випадкового ушкодження; тому пацієнтам слід порадити уникати вживання алкоголю під час прийому препарату Лонграйд.

Особливості застосування

Загальні рекомендації

Препарат Лонграйд призначений лише для чоловіків з передчасною еякуляцією. Лонграйд, таблетки, вкриті плівковою оболонкою, не слід призначати чоловікам, в яких не діагностовано передчасну еякуляцію. Не встановлено безпеки застосування і немає даних щодо затримки еякуляції у чоловіків, що не мають передчасної еякуляції.

Інші форми сексуальної дисфункції

Перед початком лікування пацієнти з іншими формами сексуальної дисфункції, включаючи еректильну дисфункцію, мають бути ретельно оглянуті лікарем. Препарат Лонграйд не слід застосовувати чоловікам з еректильною дисфункцією (EД), які приймають інгібітори ФДЕ5.

Ортостатична гіпотензія

Перш ніж розпочати лікування, лікар має здійснити ретельний медичний огляд, включаючи збір анамнезу щодо випадків ортостатичних симптомів. Має бути проведена ортопроба до початку терапії (кров’яний тиск та частота пульсу в положенні лежачи на спині та стоячи). У разі підтверджених або підозрюваних ортостатичних реакцій лікування препаратом Лонграйд слід уникати. Були повідомлення про ортостатичну гіпотензію у клінічних випробуваннях. Лікар має попередити пацієнта заздалегідь, що, у разі появи продромальних симптомів, таких як запаморочення після вставання, необхідно лягти так, аби голова була нижче тіла, або сісти, поклавши голову між колінами, поки не пройдуть симптоми. Лікар також має проінформувати пацієнта, що не слід різко вставати після тривалого лежання або сидіння.

Самогубство/суїцидальні думки

Антидепресанти, включаючи СІЗЗС, підвищували ризик виникнення суїцидальних думок та суїцидальності у порівнянні з плацебо під час короткострокових досліджень за участю дітей та підлітків зі значним депресивним розладом та іншими психічними порушеннями. Короткострокові дослідження не продемонстрували підвищення ризику суїцидальності при застосуванні антидепресантів у порівнянні з плацебо у дорослих віком від 24 років. У клінічних випробуваннях препарату Лонграйд для лікування передчасної еякуляції не було чітко підтверджено зв'язку виникнення суїцидальності з лікуванням при оцінці можливих побічних ефектів, пов’язаних із суїцидом, здійсненій за Колумбійським алгоритмом класифікації для оцінки суїциду (C-CASA), шкалою Монтгомері – Осберга для оцінки депресії або шкалою оцінки депресій Бека-II.

Синкопе

Пацієнтів слід попередити про необхідність уникати ситуацій, які можуть призвести до ушкодження, включаючи керування автомобілем або роботу з небезпечними механізмами, якщо трапляються синкопе або його продромальні симптоми, такі як запаморочення або непритомність. Про можливі продромальні симптоми, такі як нудота, непритомність/запаморочення та підвищене потовиділення, повідомлялося частіше серед пацієнтів, які лікувалися препаратом Лонграйд, у порівнянні з плацебо.

У клінічних випробуваннях випадки синкопе, що характеризувалися як втрата свідомості, з брадикардією чи зупинкою синусного вузла, спостерігалися у пацієнтів, які носять холтерівський монітор. Такі випадки були визначені як вазовагальні за етіологією, більшість з них спостерігалися протягом перших 3 годин після прийому дози, після першої дози або були пов’язані з процедурами в рамках дослідження у клінічній ситуації (такими як забір крові та ортостатичні проби і вимірювання кров’яного тиску). Можливі продромальні симптоми, такі як нудота, непритомність, запаморочення, прискорене серцебиття, астенія, сплутаність свідомості та підвищене потовиділення, в основному спостерігалися протягом перших 3 годин після прийому дози, вони часто передували синкопе. Слід попереджати пацієнтів про те, що під час лікування препаратом Лонграйд можливе синкопе у будь-який час з або без продромальних симптомів. Лікарі мають поінформувати пацієнтів про важливість підтримання належного водного балансу в організмі та про те, як розпізнати продромальні симптоми, аби зменшити вірогідність серйозного пошкодження, пов’язаного з падінням внаслідок втрати свідомості. У разі продромальних симптомів слід негайно лягти так, щоб голова була нижче за тіло, або сісти, поклавши голову між колін, доки не пройдуть симптоми. Необхідно дотримуватися обережності та уникати ситуацій, що можуть призвести до ушкодження, включаючи керування автомобілем або роботу з небезпечними механізмами, у разі синкопе або інших реакцій з боку ЦНС.

Пацієнти з кардіоваскулярними факторами ризику

Пацієнти із захворюваннями серцево-судинної системи були виключені з фази 3 клінічних випробувань. Ризик побічних реакцій з боку серцево-судинної системи у зв’язку з синкопе (у результаті різкого падіння серцевого викиду або з іншої причини) зростає у пацієнтів з основним структурним серцево-судинним захворюванням (таким як підтверджена обструкція відтоку, вада клапана серця, каротидний стеноз та ішемічна хвороба серця). Даних для визначення того, чи поширюється цей підвищений ризик на вазовагальне синкопе у пацієнтів з основним серцево-судинним захворюванням, недостатньо.

Застосування разом з рекреаційними препаратами

Пацієнтам слід порадити не застосовувати препарат Лонграйд у комбінації з рекреаційними препаратами.

Рекреаційні препарати із серотонінергічною активністю, такі як кетамін, метилендіоксиметамфетамін (MДMA) та діетиламід лізергінової кислоти (ЛСД), можуть призвести до потенційно серйозних реакцій у комбінації із препаратом Лонграйд. До таких реакцій належать аритмія, гіпертермія та серотоніновий синдром. Цей перелік не є вичерпним. Застосування препарату Лонграйд з рекреаційними препаратами із седативними властивостями, такими як наркотичні засоби та бензодіазепіни, може посилювати сонливість та запаморочення.

Етанол

Пацієнтам слід порадити не застосовувати препарат Лонграйд разом з алкоголем. Поєднання алкоголю з дапоксетином може посилити пов’язані з алкоголем нейрокогнітивні ефекти і може також посилити нейрокардіогенні побічні реакції, такі як синкопе, таким чином підвищуючи ризик випадкового ушкодження; тому слід порадити пацієнтам уникати прийому алкоголю під час лікування препаратом Лонграйд.

Лікарські засоби із судинорозширювальними властивостями

Лонграйд, таблетки, вкриті плівковою оболонкою, слід призначати з обережністю пацієнтам, які приймають лікарські засоби із судинорозширювальними властивостями (такі як антагоністи альфа-адренергічних рецепторів та нітрати) через можливу зменшену ортостатичну переносимість.

Помірні інгібітори CYP3A4

Пацієнтам, що приймають помірні інгібітори CYP3A4, слід порадити дотримуватися обережності при одночасному прийомі дапоксетину. Причому доза дапоксетину має бути зменшена до 30 мг.

Потужні інгібітори CYP2D6

Слід дотримуватися обережності при збільшенні дози до 60 мг пацієнтам, що приймають потужні інгібітори CYP2D6, та при збільшенні дози до 60 мг пацієнтам, які є повільними метаболізаторами CYP2D6, оскільки це може призвести до підвищення системного впливу з відповідним підвищенням кількості та ступеня тяжкості залежних від дози побічних реакцій.

Манія

Лонграйд, таблетки, вкриті плівковою оболонкою, не слід призначати пацієнтам, що мають в анамнезі манію/гіпоманію або біполярний розлад. Слід припинити прийом препарату, якщо у пацієнта з’являються симптоми таких розладів.

Судоми

Внаслідок потенційної здатності СІЗЗС знижувати судомний поріг, слід припинити прийом препарату Лонграйд, якщо у пацієнта розвиваються судоми, і уникати його застосування пацієнтам з нестабільною епілепсією. Пацієнти з контрольованою епілепсією мають перебувати під постійним наглядом.

Діти

Лонграйд, таблетки, вкриті плівковою оболонкою, не слід застосовувати пацієнтам віком до 18 років.

Депресія та/або психічні розлади

Чоловіки із симптомами депресії мають бути оглянуті до призначення лікування препаратом Лонграйд для того, щоб виключити недіагностовані депресивні розлади. Одночасне застосування препарату Лонграйд та антидепресантів, включаючи СІЗЗС та ІЗЗСН, протипоказане. Не рекомендується припиняти лікування депресії чи тривожності для того, щоб розпочати прийом препарату Лонграйд для лікування ПЕ. Лонграйд, таблетки, вкриті плівковою оболонкою, не призначають у разі психічних розладів і не застосовують чоловікам з такими порушеннями, як шизофренія, або особам, які страждають на супутню депресію, оскільки не можна виключати погіршення симптомів, пов’язаних з депресією. Це може бути наслідком основного психічного розладу або результатом терапії лікарським засобом. Лікарі мають заохочувати пацієнтів повідомляти про будь-які тривожні думки або відчуття у будь-який час. Якщо під час лікування розвиваються симптоми депресії, слід припинити прийом препарату Лонграйд.

Кровотечі

Були повідомлення про аномальні кровотечі при прийомі СІЗЗС. Пацієнтам, що приймають препарат Лонграйд, слід порадити дотримуватися обережності, особливо при одночасному застосуванні лікарських засобів, які можуть впливати на тромбоцитарну функцію (таких як атипові нейролептики та фенотіазини, ацетилсаліцилова кислота, нестероїдні протизапальні засоби [НПЗЗ], антитромбоцитарні препарати), антикоагулянтів (наприклад варфарину), а також у разі кровотеч чи порушень коагуляції в анамнезі.

Ниркова недостатність

Лонграйд, таблетки, вкриті плівковою оболонкою, не рекомендується для застосування пацієнтам з тяжкою нирковою недостатністю, а при застосуванні пацієнтам з легкою та помірною нирковою недостатністю слід дотримуватися обережності.

Синдром відміни

Повідомлялося, що різке припинення прийому СІЗЗС, які застосовували постійно для лікування хронічних депресивних розладів, призводило до виникнення таких симптомів: дисфоричний настрій, роздратованість, ажитація, запаморочення, сенсорні порушення (наприклад парестезії, такі як відчуття враження електричним струмом), тривожність, сплутаність свідомості, головний біль, летаргія, емоційна лабільність, безсоння та гіпоманія.

В ході клінічних випробувань дози 60 мг дапоксетину за участю пацієнтів з ПЕ повідомлялося про легкі симптоми відміни з трохи вищим показником випадків безсоння та запаморочення у пацієнтів, що були переведені на плацебо після прийому щоденної дози.

Порушення з боку органів зору

Застосування препарату Лонграйд було пов’язано з такими реакціями з боку органів зору, як мідріаз та біль в оці. Лонграйд, таблетки, вкриті плівковою оболонкою, слід застосовувати з обережністю пацієнтам з підвищеним внутрішньоочним тиском або з ризиком виникнення закритокутової глаукоми.

Непереносимість лактози

Пацієнтам з рідкісними спадковими порушеннями, такими як непереносимість галактози, недостатність лактази або порушення засвоєння глюкози-галактози, не слід приймати цей препарат.

Застосування у період вагітності або годування груддю.

Лікарський засіб застосовується чоловіками.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами

Повідомлялося про випадки запаморочення, порушення уваги, синкопе, погіршення зору та сонливості у пацієнтів, які отримували дапоксетин. Тому пацієнтів слід попереджати про необхідність уникнення травмонебезпечних ситуацій, включаючи керування автомобілем або управління небезпечними механізмами. Поєднання алкоголю з дапоксетином може посилити пов’язані з алкоголем нейрокогнитивні ефекти, а також може призвести до таких нейрокардіогенних побічних реакцій, як синкопе, таким чином підвищуючи ризик випадкового ушкодження; тому пацієнтам слід порадити уникати вживання алкоголю під час прийому препарату Лонграйд.

Спосіб застосування та дози

Рекомендована початкова доза для пацієнтів віком від 18 до 64 років становить 30 мг, яку приймають за 1 – 3 години до передбачуваного статевого акту. Лікування препаратом Лонграйд не слід розпочинати з дози 60 мг.

Препарат Лонграйд призначений для перорального застосування. Таблетку слід проковтнути цілою, аби не відчути гіркого смаку, запиваючи принаймні однією повною склянкою води. Лонграйд можна приймати незалежно від прийому їжі.

Препарат Лонграйд не призначений для постійного щоденного застосування, його слід приймати, лише коли планується сексуальна активність. Лонграйд, таблетки, вкриті плівковою оболонкою, не слід застосовувати частіше ніж через 24 години. Якщо індивідуальна реакція на дозу 30 мг є недостатньою і пацієнт не відчув помірних або тяжких побічних ефектів чи продромальних симптомів, що можуть вказувати на синкопе, дозу можна збільшити до максимальної рекомендованої 60 мг, яку приймають за необхідності приблизно за 1 – ­3 години до сексуальної активності. При застосуванні дози 60 мг частота та ступінь тяжкості побічних ефектів є вищими. Якщо у пацієнта з’явилися ортостатичні реакції при застосуванні початкової дози, не слід підвищувати дозу до 60 мг.

Лікар має здійснити ретельну оцінку індивідуального співвідношення користь-ризик при застосуванні препарату Лонграйд після перших чотирьох тижнів лікування (або принаймні після 6 доз лікування), аби визначити, чи слід продовжувати лікування препаратом Лонграйд. Дані щодо ефективності та безпеки застосування препарату Лонграйд понад 24 тижні обмежені. Слід робити повторну оцінку клінічної необхідності продовження лікування та співвідношення користь-ризик при лікуванні препаратом Лонграйд принаймні кожні шість місяців.

Пацієнти літнього віку (віком від 65 років)

Ефективність та безпека застосування препарату Лонграйд пацієнтам віком від 65 років не були встановлені.

Пацієнти з нирковою недостатністю

При застосуванні пацієнтам з легкою або помірною нирковою недостатністю слід дотримуватися обережності. Препарат Лонграйд не рекомендований для застосування пацієнтам з тяжкою нирковою недостатністю.

Пацієнти з печінковою недостатністю

Препарат Лонграйд протипоказаний для застосування пацієнтам з печінковою недостатністю середнього або тяжкого ступеня (клас В або С за шкалою Чайлда - П’ю).

Пацієнти з відомим повільним метаболізмом CYP2D6 або пацієнти, що лікуються потужними інгібіторами CYP2D6

Слід дотримуватися обережності при підвищенні дози до 60 мг пацієнтам, що є повільними метаболізаторами CYP2D6, та пацієнтам, що одночасно лікуються потужними інгібіторами CYP2D6.

Пацієнти, що лікуються помірними або потужними інгібіторами CYP3A4

Одночасне застосування потужних інгібіторів CYP3A4 протипоказане. Слід зменшити дозу до 30 мг пацієнтам, що одночасно лікуються помірними інгібіторами CYP3A4, і дотримуватися обережності.

Діти.

Застосування препарату Лонграйд протипоказано дітям через відсутність досвіду клінічного застосування.

Передозування

Повідомлення про випадки передозування відсутні. Не спостерігалося несподіваних побічних ефектів у клінічному фармакологічному дослідженні препарату Лонграйд у разі прийому щоденно доз до 240 мг (дві дози по 120 мг через 3 години). В цілому, симптоми передозування СІЗЗС включають спричинені серотоніном побічні реакції, такі як сонливість, розлади у шлунково-кишковому тракті, такі як нудота та блювання, тахікардія, тремор, ажитація та запаморочення. У разі передозування слід за необхідності вжити стандартних підтримувальних заходів. Внаслідок значного зв’язування з білками і великого об’єму розподілу дапоксетину гідрохлориду такі заходи, як форсований діурез, діаліз, гемоперфузія та переливання крові, навряд чи будуть ефективними. Специфічні антидоти до препарату Лонграйд невідомі.

Побічні реакції

Повідомлялося про синкопе та ортостатичну гіпотензію.

Під час застосування препарату найчастіше повідомлялося про такі дозо залежні побічні ефекти, як: нудота, запаморочення, головний біль, діарея, безсоння і втомлюваність. Побічними ефектами, що найчастіше призводили до припинення прийому препарату, були нудота та запаморочення.

Повідомлялося, що побічні реакції, які виникли під час 9-місячного довгострокового відкритого розширеного випробування, були аналогічними тим, про які повідомлялося у подвійних сліпих дослідженнях, і не було повідомлень про додаткові побічні ефекти.

Опис окремих побічних реакцій

Під час застосування препарату повідомлялося про синкопе при брадикардії або внаслідок зупинки синусного вузла, які були пов’язані з прийомом лікарського засобу, у пацієнтів, що проходили холтерівський моніторинг. Більшість випадків спостерігалися протягом перших 3 годин після прийому дози, після першої дози або були пов’язані з клінічними процедурами (такими як забір крові та ортопроби, вимірювання артеріального тиску). Часто синкопе передувала продромальним симптомам.

Випадки синкопе та продромальних симптомів є дозозалежними, оскільки серед пацієнтів, що лікувалися вищими за рекомендовані дозами, була відзначена вища частота їх появи.

Були повідомлення про ортостатичну гіпотензію.

Термін придатності

3 роки.

Умови зберігання

Зберігати в оригінальній упаковці при температурі не вище 25 °С. Зберігати у недоступному для дітей місці.

Упаковка

1 таблетка або 4 таблетки по 30 мг або 60 мг у блістері, 1 блістер у картонній упаковці.

Категорія відпуску

За рецептом.

Виробник. МСН Лабораторіс Прайвіт Лімітед / MSN Laboratories Private Limited

Місцезнаходження виробника та його адреса місця провадження діяльності.

Дільниця № 42, промислова зона Анріч, Боларам, округ Сангаредді-502 325, штат Телангана, Індія / Plot No. 42, Anrich Industrial Estate, Bollaram, Sangareddy District - 502 325, Telangana State, India.

Заявник. ТОВ «Алтер Его Фарма», Україна.

Місцезнаходження заявника.

Україна, 03087, м. Київ, вул. Уманська 35.