Ніцерголін

Склад

діюча речовина: nicergolinе;

1 таблетка містить ніцерголіну – 10 мг;

допоміжні речовини: лактоза, моногідрат; магнію карбонат важкий; кислота стеаринова; крохмаль картопляний; цукор; тальк; титану діоксид (Е 171); повідон; кремнію діоксид колоїдний безводний; віск білий.

Лікарська форма

Таблетки, вкриті оболонкою.

Основні фізико-хімічні властивості: таблетки, вкриті оболонкою, білого кольору. На поперечному розрізі видно два шари.

Фармакотерапевтична група

Периферичні вазодилататори. Алкалоїди ріжків.

Код АТХ С04А Е02.

Фармакологічні властивості

Фармакодинаміка.

Ніцерголін є похідним ерголіну з альфа-1-адренергічною блокуючою активністю. Після перорального застосування ніцерголін піддається швидкому і значному метаболізму з утворенням ряду метаболітів, за рахунок яких також спостерігається активність на різних рівнях центральної нервової системи.

При пероральному застосуванні Ніцерголін проявляє чисельні нейрофармакологічні ефекти: він не тільки підвищує надходження та споживання глюкози в мозку, посилює біосинтез білка та нуклеїнових кислот, але також впливає на різні нейротрансмітерні системи. Ніцерголін покращує церебральні холінергічні функції у старих тварин. Тривале застосування ніцерголіну у старих щурів перешкоджало пов’язаному з віком зниженню рівня ацетилхоліну (у корі та в смугастому тілі), а також зменшувало вивільнення ацетилхоліну (у гіпокампі) в умовах in vivo. Після тривалого перорального застосування ніцерголіну також спостерігалося підвищення активності холін-ацетилтрансферази та щільності мускаринових рецепторів. Більш того, у дослідженнях in vitro та in vivo ніцерголін істотно підвищував активність ацетилхолінестерази. У цих експериментальних дослідженнях нейрохімічні ефекти спостерігалися одночасно зі стійким поліпшенням поведінкових реакцій, наприклад, у тесті з лабіринтом у зрілих тварин, яким застосовували Ніцерголін протягом тривалого часу, спостерігали розвиток реакцій, схожих на реакції у молодих тварин.

Під час застосування ніцерголіну у тварин також вдалося зменшити прояви недостатності когнітивної функції, яка була індукована кількома агентами (гіпоксією, електро-конвульсивною терапією (EКT), скополаміном). Пероральне застосування ніцерголіну у низьких дозах збільшує метаболізм дофаміну у зрілих тварин, зокрема у мезолімбічній ділянці, імовірно, шляхом модуляції дофамінергічних рецепторів. Ніцерголін покращує механізми трансдукції сигналів у клітинах у зрілих тварин. Як після одноразового, так і при тривалому пероральному застосуванні препарату спостерігалося підвищення метаболізму базального та агоніст-чутливого фосфоінозитиду. Ніцерголін також підвищує активність і перенесення до ділянки мембрани кальцій-залежних ізоформ протеїнкінази С. Завдяки своєму антиоксидантному ефекту та здатності активізувати ферменти детоксикації ніцерголін попереджає загибель нервових клітин, що спричиняється оксидантним стресом та апоптозом. Ніцерголін послаблює вікове зменшення експресії мРНК нейрональної синтази оксиду азоту, що також може впливати на поліпшення когнітивної функції.

Фармакокінетика.

Після перорального застосування ніцерголін швидко та майже повністю всмоктується. Максимальний показник радіоактивності у сироватці крові після застосування здоровим добровольцям низьких доз (4-5 мг) радіоактивно міченого ніцерголіну спостерігався через 1,5 години. Абсолютна біодоступність ніцерголіну після перорального застосування становить приблизно 5 % внаслідок його високого печінкового кліренсу та пресистемного метаболізму. Через 1 годину після перорального застосування 14C-міченого ніцерголіну щурам (5 мг/кг) у головному мозку тварин були виявлені ніцерголін і його основний метаболіт (MMDL, 50 % від загальної радіоактивності). Після перорального застосування терапевтичних доз ніцерголіну здоровим добровольцям площа під кривою радіоактивності сироватки крові становила 81 % і 6 % значення, розрахованого для двох основних метаболітів ніцерголіну – MDL і MMDL відповідно. Пікові концентрації MMDL і MDL у плазмі крові досягалися приблизно через 1 та 4 години після застосування препарату з періодом напіввиведення 13 та 14 годин. Розподіл препарату у тканинах швидкий та широкий, що відображається короткою фазою розподілу радіоактивності сироватки крові. Об’єм розподілу ніцерголіну досить великий (> 105 л).

Ніцерголін у значній кількості зв’язується з білками плазми крові людини, при цьому спостерігається більша спорідненість до a-кислого глікопротеїну, ніж до альбуміну сироватки крові. Переважним чином препарат виділяється з сечею (80 %), 10-20 % препарату виділяється з калом.

Фармакокінетика ніцерголіну має лінійний характер (при пероральному застосуванні у дозах 30-60 мг).

Ніцерголін значною мірою метаболізується перед виведенням переважно шляхом гідролізу ефірних зв’язків з утворенням MMDL, а потім – MDL шляхом деметилювання (за допомогою каталітичної дії ізоферменту CYP2D6).

У пацієнтів з тяжким порушенням функції нирок спостерігалося значне зменшення виділення MDL із сечею. При вторинному метаболічному шляху за допомогою деметилювання (1-DN) утворюється 1­-диметил-ніцерголін, який потім метаболізується до MDL шляхом гідролізу ефірних зв’язків.

Клінічні характеристики

Показання

Гострі та хронічні цереброваскулярні метаболічні порушення внаслідок атеросклерозу, тромбозу і емболії церебральних судин, транзиторні порушення церебрального кровообігу (транзиторні ішемічні атаки).

Головний біль.

Як додаткова терапія при системній артеріальній гіпертензії.

Протипоказання

Підвищена чутливість до алкалоїдів ріжків або до будь-якого іншого компонента препарату. Нещодавно перенесенний інфаркт міокарда, гостра кровотеча, ортостатична гіпотензія, тяжка брадикардія.

Одночасний прийом симпатоміметиків (агоністи альфа- чи бета-рецепторів).

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій

З обережністю препарат застосовувати одночасно із:

- антигіпертензивними засобами (ніцерголін може потенціювати їх ефекти);

- препаратами, що також метаболізуються системою цитохрому Р450 2D6, оскільки неможливо виключити взаємодію із цими засобами (такими як хінідин, більшість антипсихотичних засобів, у тому числі клозапін, рисперидон, галоперидол, тіоридазин);

- ацетилсаліциловою кислотою (може подовжувати час кровотечі);

- препаратами, що впливають на метаболізм сечової кислоти (можуть змінюватися метаболізм та екскреція сечової кислоти).

Ніцерголін не можна застосовувати одночасно з засобами, які збуджують центральну нервову систему, альфа- та бета-адреноміметиками. При одночасному застосуванні з антикоагулянтами та антиагрегантами необхідно контролювати параметри згортання крові.

Препарат може посилювати ефекти холіноміметичних засобів.

Ніцерголін може потенціювати вплив бета-блокаторів на серце.

Особливості застосування

Загалом у терапевтичних дозах ніцерголін не спричиняє зміни артеріального тиску, однак у пацієнтів з артеріальною гіпертензією препарат може поступово знижувати артеріальний тиск. Слід з обережністю застосовувати препарат хворим зі стенокардією навантаження та вираженим атеросклерозом. На початку лікування можливий розвиток ортостатичної гіпотензії.

Для лікування хворих із гіперурикемією чи подагрою в анамнезі та/або під час одночасного лікування препаратами, що впливають на метаболізм та екскрецію сечової кислоти, ніцерголін слід застосовувати з обережністю.

Оскільки приблизно 80 % метаболітів ніцерголіну виділяється з сечею, бажано зменшувати дозу препарату у пацієнтів із порушенням функції нирок (креатинін сироватки крові ≥ 2 мг/дл або 175 ммоль/л).

Ефект від застосування препарату збільшується поступово. Отже, препарат слід застосовувати протягом тривалого часу. Бажано, щоб кожні 6 місяців лікар оцінював ефект і приймав рішення щодо доцільності продовження застосування препарату.

На період застосування препарату слід утримуватися від вживання алкоголю.

Виникнення фіброзу (наприклад фіброзу легень, серця, серцевих клапанів та ретроперитонеального фіброзу) асоціювалося з використанням деяких алкалоїдів ріжків, яким притаманна агоністична активність до 5-HT2β-рецепторів серотоніну.

Є дані про виникнення симптомів ерготизму (включаючи нудоту, блювання, діарею, абдомінальний біль та звуження периферичних судин) при застосування деяких алкалоїдів ріжок та їх похідних.

Перед призначенням цього класу лікарських засобів лікарям необхідно ознайомитися з ознаками та симптомами передозування ріжок.

Препарат не слід застосовувати пацієнтам зі спадковою непереносимістю галактози, дефіцитом лактази або синдромом мальабсорбції глюкози/галактози.

Застосування у період вагітності або годування груддю. Наявні дані не підтверджують тератогенний вплив ніцерголіну. Враховуючи показання, застосування препарату вагітним жінкам та жінкам, які годують груддю, малоймовірне. Якщо показання до призначення лікування обґрунтовано, лікування необхідно розпочинати тільки після оцінки співвідношення «ризик/користь».

Невідомо, чи проникає ніцерголін у молоко, тому ніцерголін не слід застосувати жінкам, які годують груддю.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами. Хоча клінічні ефекти препарату ніцерголін використовують для покращання уваги та концентрації, його вплив на здатність керувати транспортними засобами та іншими автоматизованими системами при цьому ніколи не вивчався. Тому необхідно з обережністю проводити лікування, беручи до уваги основне захворювання пацієнтів.

Спосіб застосування та дози

Рекомендована добова доза препарату становить 5-10 мг тричі на добу через однакові проміжки часу, бажано між прийомами їжі, для безперервного лікування.

Режими дозування, тривалість лікування та шлях введення залежать від вираженості окремих клінічних проявів захворювання. У деяких випадках краще починати з парентерального лікування, а потім переходити на тривалий пероральний прийом препарату.

За результатами досліджень фармакокінетики і переносимості пацієнтам літнього віку корекцію дози препарату проводити не потрібно.

Діти

Препарат не застосовувати дітям.

Передозування

При застосуванні високих доз ніцерголіну може спостерігатися тимчасове зниження артеріального тиску. Зазвичай такий стан не потребує спеціального лікування – достатньо пацієнта покласти у положення лежачи на кілька хвилин. У виняткових випадках недостатності мозкового та серцевого кровопостачання, доцільним є застосування симпатоміметиків і постійний моніторинг показників артеріального тиску.

Побічні реакції

Рідко повідомлялося про наступні нетяжкі побічні ефекти.

З боку травного тракту: запор, нудота, блювання, збільшення кислотності шлункового соку, діарея, біль у животі.

З боку серцево-судинної системи: артеріальна гіпотензія, запаморочення, напади стенокардії, похолодання кінцівок, тахікардія.

З боку нервової системи: запаморочення, головний біль, сплутаність свідомості, сонливість, безсоння.

Алергічні реакції: ангіоневротичний набряк, свербіж, шкірні висипання.

З боку репродуктивної системи у чоловіків: порушення еякуляції.

Загальні розлади: відчуття жару, припливи, пітливість, біль у кінцівках, підвищення температури тіла.

Наявні данні про підвищення рівня сечової кислоти у крові, що не залежало як від призначеної дози, так і від тривалості лікування.

Термін придатності. 3 роки.

Умови зберігання

Зберігати в оригінальній упаковці при температурі не вище 25 °С.

Зберігати у недоступному для дітей місці.

Упаковка

10 таблеток у блістері, по 3 блістери в пачці.

Категорія відпуску

За рецептом.

Виробник

ПАТ «Галичфарм».

Місцезнаходження виробника та його адреса місця провадження діяльності

Україна, 79024, м. Львів, вул. Опришківська, 6/8.