ІНСТРУКЦІЯ для медичного застосування лікарського засобу

ПРОПОФОЛ (PROPOFOL)

Склад

діюча речовина: пропофол;

1 мл емульсії містить 10 мг пропофолу;

допоміжні речовини: олія соєва рафінована, тригліцериди середнього ланцюга, очищений яєчний лецитин, кислота олеїнова, натрію гідроксид, гліцерин, динатрію едетат гідрат, вода для ін’єкцій.

Лікарська форма

Емульсія для ін’єкцій.

Основні фізико-хімічні властивості: біла однорідна емульсія.

Фармакотерапевтична група

Засоби для загальної анестезії. Код АТХ N01А Х10.

Фармакологічні властивості

Фармакодинаміка.

Пропофол (2,6-діізопропілфенол) є короткодіючим засобом для загальної анестезії зі швидким початком дії, що настає приблизно через 30 секунд. Зазвичай відновлення після загальної анестезії відбувається швидко. Механізм дії, як і у всіх засобів для загальної анестезії, недостатньо ясний. Однак вважається, що седативний/знеболювальний ефекти пропофолу зумовлені позитивною модуляцією інгібуючої функції нейромедіатора ГАМК через лігандкеровані ГАМКл рецептори.

Як правило, при застосуванні препарату для індукції і підтримання анестезії спостерігається зниження середнього артеріального тиску і незначні зміни частоти серцевих скорочень. Однак гемодинамічні показники, зазвичай, залишаються відносно стабільними протягом періоду підтримання анестезії, а частота виникнення небажаних гемодинамічних змін є низькою.

Хоча після застосування препарату можливе пригнічення дихання, всі ефекти якісно подібні до тих, що виникають при застосуванні інших анестезуючих засобів для внутрішньовенного введення і легко піддаються контролю в клінічних умовах.

Пропофол зменшує церебральний кровотік, внутрішньочерепний тиск і церебральний метаболізм. Зменшення внутрішньочерепного тиску більш виражене у пацієнтів з підвищеними вихідними показниками внутрішньочерепного тиску.

Вихід з наркозу відбувається зазвичай швидко, з ясною свідомістю і низькою частотою виникнення головного болю, післяопераційної нудоти і блювання.

Загалом після анестезії препаратом частота виникнення післяопераційної нудоти і блювання менша порівняно з такою при застосуванні засобів для інгаляційної анестезії. Це може бути пов'язано з менш вираженою здатністю пропофолу викликати блювання.

Фармакокінетика.

Зниження концентрацій пропофолу після болюсного введення дози або після припинення інфузії можна описати за допомогою трикамерної відкритої моделі зі швидким розподілом (період напіврозподілу становить 2—4 хвилини), швидким виведенням (період напіввиведення становить від 30 до 60 хвилин) і повільнішою кінцевою фазою, при якій відбувається перерозподіл пропофолу зі слабкоперфузованої тканини. Пропофол швидко розподіляється і швидко виводиться з організму (загальний кліренс становить від 1,5 до 2 л/хв). Виведення пропофолу відбувається шляхом метаболізму, головним чином у печінці, внаслідок чого утворюються неактивні кон'югати пропофолу і відповідний йому хінол, що виводяться з сечею.

Якщо препарат застосовують для підтримання анестезії, його концентрація у крові асимптоматично досягає показників рівноважного стану, відповідного швидкості введення. Фармакокінетика є лінійною у межах рекомендованих швидкостей проведення інфузії препарату.

Клінічні характеристики

Показання

Індукція анестезії та підтримання загальної анестезії.

Забезпечення седативного ефекту у пацієнтів, яким проводять штучну вентиляцію легень в умовах інтенсивної терапії.

Забезпечення седативного ефекту при проведенні хірургічних та діагностичних процедур.

Протипоказання

Гіперчутливість до пропофолу або будь-якої з допоміжних речовин.

Гіперчутливість до арахісу чи сої.

Вагітність та період годування груддю.

Дитячий вік до 3 років (як засіб для загальної анестезії).

Дитячий вік (як засіб для седації).

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій

Необхідну індукційну дозу пропофолу можна знизити пацієнтам, які пройшли внутрішньом’язову чи внутрішньовенну премедикацію, особливо із застосуванням наркотичних засобів (таких як морфін, меперидин, фентаніл тощо) та у комбінації з опіоїдами і седативними засобами (наприклад бензодіазепінами, барбітуратами, хлоральгідратом, дроперидолом, тощо). Ці речовини можуть посилювати анестезуючу дію пропофолу, а також призводять до більш вираженого зниження систолічного, діастолічного і середнього артеріального тиску та хвилинного серцевого викиду, а також до підвищують частоту випадків зупинки дихання.

Під час підтримання анестезії швидкість введення пропофолу слід коригувати відповідно до необхідного рівня анестезії чи седації. Швидкість введення можна зменшити при одночасному введенні допоміжних знеболювальних засобів (наприклад закису азоту чи опіоїдів).

Одночасне введення високоактивних інгаляційних засобів (наприклад ізофлурану, енфлурану чи галатону) під час підтримання анестезії шляхом застосування пропофолу не було належним чином досліджено.

Пропофол не спричинює клінічно важливих змін ефективності, інтенсивності чи тривалості дії типових нервово-м’язових блокаторів (таких як суксаметоній та недеполяризуючі міорелаксанти).

Як і у разі застосування інших анестетиків для внутрішньовенного введення, вживання алкоголю недопустиме протягом 8 годин до та після застосування цього лікарського засобу.

Якщо пропофол застосовують одночасно з сукцинілхоліном чи неостигміном, можлива поява брадикардії чи зупинки серця.

Було зареєстровано випадки виникнення лейкоенцефалопатії при застосуванні ліпідної емульсії пропофолу у пацієнтів, яким вводили циклоспорин.

У дітей одночасне введення фентанілу та пропофолу може призвести до серйозної брадикардії.

Особливості застосування

Пропофол дозволяється вводити лише спеціалістам, які пройшли відповідну підготовку з проведення загальної анестезії. Під час проведення анестезії необхідно забезпечити наявність засобів для підтримання вільної прохідності дихальних шляхів, забезпечення штучної вентиляції легень, подання додаткового кисню, а також відновлення роботи серцево-судинної системи.

Введення препарату не слід проводити особам, які беруть участь в проведенні хірургічної/діагностичної процедури.

Під час загальної анестезії або контрольованої седації пацієнти повинні перебувати під постійним наглядом для виявлення ранніх ознак артеріальної гіпотензії, апное, порушення прохідності дихальних шляхів та/або десатурації кисню. Такі порушення з боку дихальної та серцево-судинної системи, як правило, виникають внаслідок швидкого болюсного введення лікарського засобу, особливо у пацієнтів літнього віку, ослаблених пацієнтів або пацієнтів, які належать до III та IV груп за класифікацією фізичного стану ASA.

Для забезпечення седативного ефекту в інтубованих пацієнтів, яким проводиться штучна вентиляція в умовах інтенсивної терапії, цей засіб можуть вводити лише фахівці, які мають необхідні навички ведення пацієнтів у критичному стані та пройшли підготовку із серцево-судинної реанімації та відновлення прохідності дихальних шляхів.

Застосування пропофолу під час проведення седації при інтенсивній терапії у дорослих та дітей пов’язане із порушеннями обміну речовин та неправильною роботою систем органів (синдром інфузії пропофолу), що призводить до летальних наслідків. Синдром характеризується тяжким метаболічним ацидозом, гіперкаліємією, ліпемією, рабдоміолізом, гепатомегалією, а також серцевою та нирковою недостатністю. Найчастіше синдром виникає внаслідок тривалих інфузій високих доз лікарського засобу (> 5 мг/кг/год та > 48 год), однак також відомі випадки появи цього синдрому після проведення короткострокових інфузій високих доз лікарського засобу під час хірургічної анестезії. При потребі у тривалому седативному ефекті, збільшенні дози пропофолу для підтримання постійного рівня седації або у разі розвитку метаболічного ацидозу під час проведення інфузій із застосуванням пропофолу слід розглянути можливість застосування альтернативних засобів для забезпечення седативного ефекту.

Застосування у період вагітності або годування груддю.

Протипоказано застосовувати вагітним жінкам.

Цей лікарський засіб може проникати крізь плаценту та негативно впливати на плід. Тому його забороняється застосовувати для анестезії в акушерстві. Безпека застосування пропофолу у період годування груддю не встановлена, тому застосування протипоказано.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами.

Після застосування Пропофолу необхідний адекватний нагляд за пацієнтом з метою забезпечення повного відновлення після пробудження. Пацієнтам не рекомендується сідати за кермо автомобіля, працювати з автоматизованим обладнанням та уникати ситуацій, що являють собою потенційну загрозу. Після процедури наркозу рекомендовано утриматися від вживання алкоголю.

Спосіб застосування та дози

Загальна анестезія:

Індукція загальної анестезії

Дорослі. Дозу цього лікарського засобу рекомендується титрувати (приблизно 4 мл (40 мг) кожні 10 секунд для середньостатистичного здорового дорослого пацієнта) залежно від реакції пацієнта до появи клінічних ознак початку наркозу. Для більшості дорослих пацієнтів віком до 55 років для введення в наркоз необхідно 1,5–2,5 мг/кг маси тіла. Загальні дози, необхідні для підтримання анестезії, можна зменшити шляхом зменшення швидкості введення лікарського засобу (20–50 мг/хв).

Пацієнтам літнього віку (понад 55 років), ослабленим пацієнтам, дорослим пацієнтам, які належать до III та IV груп за класифікацією фізичного стану ASA (Американської асоціації анестезіологів) та пацієнтам із серцевими захворюваннями, оскільки вони можуть проявляти надмірну чутливість до цього лікарського засобу, його дозу слід зменшити (1–1,5 мг/кг маси тіла) відповідно до клінічної реакції пацієнтів та їхнього стану (20 мг кожні 10 секунд). Не слід застосовувати швидку внутрішньовенну ін’єкцію (болюс) таким пацієнтам, оскільки це може призвести до порушень респіраторної та серцево-судинної систем, що може проявлятись, зокрема, появою артеріальної гіпотензії, затримки дихання, порушення прохідності дихальних шляхів та кисневої десатурації.

Діти

Пропофол протипоказано для індукції анестезії дітям віком до 3 років.

При застосуванні як вступної анестезії дітям Пропофол рекомендовано вводити повільно до появи клінічних ознак анестезії. Дозу слід коригувати відповідно до віку та/або маси тіла. Для більшості дітей віком від 8 років для індукції анестезії необхідно, як правило, приблизно 2,5 мг/кг препарату Пропофол. Для дітей віком до 8 років необхідна доза може бути вищою. Нижча доза рекомендується для дітей III та IV груп за класифікацією фізичного стану ASA.

Підтримання загальної анестезії:

Дорослі. Анестезію можна проводити шляхом введення цього засобу у вигляді інфузії або повторних болюсних введень для підтримання необхідної глибини анестезії.

Постійна внутрішньовенна інфузія. Необхідна швидкість введення значно відрізняється у різних пацієнтів, однак зазвичай задовільний рівень анестезії досягається шляхом постійного введення від 4 до 15 мг/кг/годину.

Повторні внутрішньовенні ін’єкції. Між пацієнтами існують індивідуальні відмінності, але у разі клінічної необхідності дозу введення можна збільшувати від 25 мг до 50 мг.

У пацієнтів літного віку, ослаблених пацієнтів, дорослих пацієнтів, які належать до III та IV груп за класифікацією фізичного стану ASA та пацієнтів з серцевими захворюваннями для підтримання належного рівня анестезії швидкість інфузії повинна становити від 3 до 6 мг/год/кг маси тіла. Не слід застосовувати швидку внутрішньовенну ін’єкцію (болюс) для пацієнтів віком понад 55 років, ослаблених пацієнтів та дорослих пацієнтів, які належать до ІІІ та IV груп за класифікацією ASA, оскільки це може підвищити частоту виникнення порушень з боку серцево-судинної та респіраторної систем, зокрема артеріальної гіпотензії, затримки дихання, порушення прохідності дихальних шляхів та кисневої десатурації.

Діти

Пропофол протипоказано затосовувати для підтримання анестезії у дітей віком до 3 років.

Анестезію можна підтримувати шляхом введення препарату Пропофол дітям віком від 3 років у вигляді інфузії або повторних болюсних ін'єкцій для попередження клінічних ознак недостатньої анестезії. Необхідна швидкість введення значно варіює залежно від індивідуальних особливостей пацієнтів, але швидкість у межах 9–15 мг/кг/годину, як правило, забезпечує підтримку адекватної анестезії.

Для дітей віком від 3 років, порівняно з дітьми старшого віку, можуть бути необхідні вищі

дози препарату у межах діапазону рекомендованих доз. Дозу слід коригувати індивідуально і з особливою увагою контролювати адекватність анестезії. Не слід перевищувати максимальну тривалість введення препарату, що становить приблизно 60 хвилин, за винятком випадків специфічного показання для тривалішого застосування, наприклад, при злоякісній гіпертермії, коли застосування інгаляційних засобів для наркозу неприпустиме.

Забезпечення седативного ефекту під час інтенсивної терапії

Дорослі. Для забезпечення седативного ефекту у дорослих пацієнтів, яким проводять штучну вентиляцію легень в умовах інтенсивної терапії, цей лікарський засіб рекомендується вводити шляхом постійної інфузії впродовж 3-х днів. Швидкість інфузії слід коригувати відповідно до глибини необхідного седативного ефекту, але для досягнення задовільного рівня вона повинна залишатися у межах від 0,3 до 4,0 мг/кг/год. Швидкість інфузії не повинна перевищувати 4,0 мг/кг/год.

Пропофол можна розводити 5% розчином глюкози для внутрішньовенних інфузій.

Пацієнти літнього віку. Якщо цей засіб застосовують для забезпечення седативного ефекту, швидкість інфузії слід зменшити. Для пацієнтів, які належать до ІІІ та IV груп за класифікацією ASA, дозу та швидкість інфузії слід зменшити.

Діти

Препарат Пропофол протипоказаний для забезпечення седативного ефекту у дітей, яким проводять штучну вентиляцію легень при інтенсивній терапії.

Таблиця 1. Розведення препарату Пропофол і одночасне застосування з іншими лікарськими засобами або інфузійними розчинами

Техніка одночасного введення	Добавка або розчинник	Приготування	Застереження
Попередні заходи	5% розчин глюкози для внутрішньовенних інфузій	Змішати 1 частину препарату Пропофол і 4 частини 5% розчину глюкози для інфузій у пакетах ПВХ для інфузій або у скляних флаконах для інфузій. При розведенні у пакетах ПВХ рекомендується, щоб пакет був повним, розведений розчин при цьому слід готувати шляхом вилучення частини об’єму рідини для інфузій та заміщенням її еквівалентним об’ємом лікарського засобу Пропофол.	Готувати в асептичних умовах безпосередньо перед введенням. Суміш зберігає стабільність упродовж 6 годин.
	Лідокаїну гідрохлорид для ін’єкцій (0,5% або 1% без консервантів)	Змішати  20  частин препарату Пропофол і 1 частину 0,5% або 1% розчину лідокаїну гідрохлориду для ін’єкцій	Готувати суміш в асептичних умовах безпосередньо перед введенням. Застосовувати тільки для індукції анестезії.
	Альфенталін для ін’єкцій (500 мкг/мл)	Змішати засіб Пропофол з альфенталіном для ін’єкцій в об’ємному співвідношенні від 20:1 до 50:1.	Готувати суміш в асептичних умовах; використати протягом 6 годин після приготування.
Одночасне введення через Y-подібний конектор	5% розчин глюкози для внутрішньовенних інфузій	Одночасне введення за допомогою Y-подібного конектора.	Розташувати Y-подібний конектор поряд з місцем ін’єкції.
	0,9% розчин натрію хлориду для внутрішньовенних інфузій	Як описано вище	Як описано вище
	4% розчин глюкози з 0,18% розчином натрію хлориду для внутрішньовенних інфузій	Як описано вище	Як описано вище

Забезпечення седативного ефекту при проведенні хірургічних та діагностичних процедур

Дорослі. Для забезпечення седативного ефекту при проведенні хірургічних та діагностичних процедур швидкість введення слід підбирати індивідуально та проводити титрування до появи клінічної відповіді. Для більшості пацієнтів для досягнення седативного ефекту необхідно вводити від 0,5 до 1 мг/кг впродовж 1–5 хвилин. Седативний ефект підтримується шляхом титрування лікарського засобу до необхідного рівня седації; для більшості пацієнтів потрібно від 1,5 до 4,5 мг/кг/год. Якщо необхідно швидко збільшити глибину седації, на додаток до інфузії, можна застосовувати болюсне введення засобу у дозуванні 10–20 мг.

Пацієнтам літнього віку, ослабленим пацієнтам, дорослим пацієнтам, які належать до III та IV груп за класифікацією фізичного стану ASA буде необхідним додаткове зниження дози і швидкості введення.

Діти

Пропофол протипоказано застосовувати для анестезії дітям віком до 3 років.

Пропофол протипоказано застосовувати для седації дітям.

Передозування

Випадкове передозування Пропофолом, ймовірно, призведе до пригнічення серцевої діяльності та дихання. У разі пригнічення дихання слід провести штучну вентиляцію легень з використанням кисню.

При пригніченні серцево-судинної діяльності пацієнту слід надати горизонтального положення та опустити його голову донизу, а при тяжкому ступені слід застосувати замінники плазми крові і пресорні засоби.

Побічні реакції

Найпоширенішою побічною реакцією є артеріальна гіпотензія, спричинена анестетиками.

З огляду на особливості анестезії та стан пацієнтів, які отримували інтенсивну терапію, явища, про які повідомлялось під час анестезії та інтенсивної терапії, можуть бути пов’язані з процедурами, що проводилися, або із станом пацієнтів.

Класифікація частоти виникнення побічних реакцій: дуже часто >1/10; часто> 1/100, 1/1000,

З боку серця: часто – брадикардія (серйозні випадки виникають рідко; повідомлялося про появу асистолії); рідко - набряк легень.

З боку кровоносної системи: часто - артеріальна гіпотензія (іноді може бути необхідним зниження швидкості внутрішньовенного введення або зменшення дози), артеріальна гіпертензія; не часто - підвищення частоти серцевих скорочень, можуть також виникати передчасні скорочення шлуночків, передчасні скорочення передсердь, непритомність, аномальні показники ЕКГ, підйом сегмента ST та зниження тиску. Дуже рідко - тромбоз та флебіт.

З боку нервової системи та психіки: мимовільні рухи, тяжкі судоми, тривалі судоми, частий головний біль протягом фази відновлення, запаморочення, спазми, клонічні/міоклонічні рухи, здригання/посмикування/судоми; нечасто - випадки хореї, сонливість, гіпотонія, дистонія, сенсорні аномалії, тремор, надмірне збудження, галюцинації, марення, ейфорія, стомленість, судоми, зниження апетиту; дуже рідко - післяопераційна втрата свідомості.

З боку травної системи: часто - нудота, блювання під час фази відновлення, не часто - черевні судоми; рідко - гіперсалівація, сухість в роті, часте ковтання; дуже рідко - панкреатит.

З боку респіраторного тракту: нечасто - кашель, гикавка, часті випадки перехідного апное під час індукції; рідко - порушення прохідності верхніх дихальних шляхів, респіраторний дистрес-синдром, задишка, дихальна недостатність, пекуче відчуття у горлі, чхання, прискорене дихання та гіпоксія.

З боку шкіри: можливі випадки гіперемії, не часто - запальна гіперемія та кропив’янка.

Загальні реакції та реакції у місці введення лікарського засобу: дуже часто - місцевий біль, приливи жару або відчуття подразнення. Часто - відчуття поколювання та заніміння у місці введення. Рідко - флебіт, кропив’янка, свербіння, гіперемія або знебарвлення у місці введення засобу.

Дуже рідко - післяопераційна лихоманка; рідко - біль у кінцівках, грудях та шиї. Нечасто - задубіння/заклякання.

З боку скелетно-м’язової системи: рідко – біль у м’язах; дуже рідко - рабдоміоліз (коли пропофол застосовували у дозах понад 4 мг/кг/год для досягнення седативного ефекту в умовах інтенсивної терапії).

З боку сечовивідної системи: рідко - затримка сечовиділення та зміни кольору сечі після тривалого введення.

З боку репродуктивної системи: рідко - можлива поява сексуальної ейфорії та сексуального розгальмування, зниження статевого потягу.

З боку імунної системи: дуже рідко - поява анафілаксії, яка може включати ангіоневротичний набряк, бронхоспазм, еритему та артеріальну гіпотензію.

З боку органів зору: рідко - амбліопія, поліопсія та біль в очах.

Інші порушення: рідко - дзвін у вухах. Є дані, що у новонароджених можуть виникати порушення з боку респіраторної та серцево-судинної системи, якщо для індукційної анестезії використовуються дози для дітей (див. р. «Протипоказання»).

Беручи до уваги дані національних звітів про небажані реакції (1989 – перша половина 2013 рр.), статистично важливі побічні реакції були такими, як перераховано нижче. Проте причинно-наслідковий зв’язок не було підтверджено.

З боку центральної нервової системи: розвиток медикаментозної залежності.

З боку серцевої системи: ціаноз.

Інші: летальні випадки (в тому числі смерть через зловживання лікарським засобом).

Термін придатності. 3 роки.

Умови зберігання

Зберігати в герметично закупореному контейнері при температурі 2 – 25 ℃.

Несумісність. Міорелаксанти атракурій і мівакурій не слід вводити через ту саму внутрішньовенну лінію, через яку вводили пропофол, без попереднього її промивання.

Упаковка

По 20 мл емульсії у скляному флаконі, закупореному тефлоновою гумовою пробкою; по 5 флаконів у картонній коробці.

Категорія відпуску

За рецептом.

Виробник

Daewon Pharmaceutical Co. Ltd / Девун Фармасьютікал Ко., Лтд.

Місцезнаходження виробника та адреса місця провадження його діяльності:

24 Jeyakgongdan 1-gil, Hyangnam-eup, Hwaseong-si, Gyeonggi-do, Republic of Korea

24 Джеякгонгдан 1-джил, Хьянгнам-єп, Хвасеонг-сі, Гьєонггі-до, Республіка Корея

Заявник

GREEN BUSINESS SOLUTIONS SA/ ГРІН БІЗНЕС СОЛЮШНЗ СА

Місцезнаходження заявника:

Rue Mercerie 12, c/o Drys Fiduciaire SA, 1003 Lausanne, Switzerland

Рю Мерсері 12, с/о Дріс Фідюсьєр СА, 1003 Лозанна, Швейцарія