Софіті®

Склад

діючі речовини: етинілестрадіол, дієногест;

1 таблетка, вкрита плівковою оболонкою (біла) містить: етиніліестрадіолу 0,03 мг, дієногесту 2 мг;

допоміжні речовини: лактози моногідрат, крохмаль кукурудзяний, повідон К-30, магнію стеарат овочевий, оболонка: гіпромелоза 2910, поліетиленгліколь,  титату діоксид (Е 171).

1 таблетка, вкрита плівковою оболонкою плацебо (зелена) містить: лактози моногідрат, крохмаль кукурудзяний, повідон К-30, кремнію колоїдний безводний, магнію стеарат, оболонка: гіпромелоза 2910, тріацетин (Е1518), полісорбат, титану діоксид (Е 171), FD&C Blue 2 Aluminium Lake (Е 132), заліза оксид жовтий (Е 172).

Лікарська форма

Таблетки, вкриті плівковою оболонкою.

Основні фізико-хімічні властивості:круглі, білі таблетки без гравірування; плацебо: круглі, зелені таблетки.

Фармакотерапевтична група

Гормональні контрацептиви для системного застосування. Код АТX. G03A A12.

Фармакологічні властивості

Фармакодинаміка.

Усі гормональні методи контрацепції характеризуються дуже низьким показником контрацептивних невдач при застосуванні згідно з інструкцією. Показник контрацептивних невдач може бути вищим, якщо їх не застосовувати відповідно до інструкції (наприклад, пропуск таблетки).

Софіті^® – це комбінований пероральний контрацептив (КПК) з етинілестрадіолом та дієногестом.

Контрацептивна дія лікарського засобу базується на взаємодії різних факторів, найважливішими з яких є супресія овуляції і зміна цервікальної секреції.

Дієногест – похідне нортестостерону з афінністю in vitro до прогестеронових рецепторів у        10-30 разів меншою порівняно з іншими синтетичними прогестогенами. Дані in vivo у тварин свідчать про сильну прогестагенну активність та антиандрогенну активність. Дієногест не проявляє значну андрогенну, мінералокортикоїдну або глюкокортикоїдну активність in vivo.

Доза дієногесту, що призводить до пригнічення овуляції, становить 1 мг/добу.

При застосуванні високодозованих КПК (50 мкг етинілестрадіолу) знижується ризик раку ендометрія та яєчників. Чи стосується це низькодозованих КПК, залишається не з’ясованим.

Фармакокінетика.

Етинілестрадіол

Адсорбція. При пероральному прийомі етинілестрадіол швидко і повністю всмоктується. Максимальна концентрація у сироватці крові становить приблизно 67 пкг/мл і досягається упродовж 1,5-4 годин. Протягом всмоктування та першого проходження через печінку етинілестрадіол метаболізується екстенсивно, що призводить до середньої оральної біодоступності приблизно 44 %.

Розподіл. Етинілестрадіол міцно, проте не специфічно зв’язується із сироватковим альбуміном (приблизно 98 %) та індукує збільшення сироваткових концентрацій глобуліну, що зв’язує статеві стероїди (ГЗСС). Уявний об’єм розподілу етинілестрадіолу становить приблизно 2,8-8,6 л/кг.

Метаболізм. Етинілестрадіол піддається пресистемній кон’югації у слизовій тонкого кишківника та у печінці. Етинілестрадіол метаболізується головним чином шляхом ароматичного гідроксилювання, проте додатково утворюється велика кількість гідроксильованих і метильованих метаболітів, серед яких існують як вільні метаболіти, так і як кон’югати з глюкуронідами і сульфатами. Кліренс становить 2,3-7 мл/хв/кг.

Виведення з організму. Рівень етинілестрадіолу в сироватці крові знижується двофазно з періодами напіввиведення приблизно 1 година і 10-20 годин відповідно. Етинілестрадіол не виводиться з організму у незмінному вигляді, його метаболіти виводяться з сечею і жовчю у співвідношенні 4:6. Період напіввиведення метаболітів становить приблизно один день.

Стан рівноваги. Стан рівноваги досягається протягом другої половини циклу застосування, коли концентрація етинілестрадіолу в сироватці крові приблизно вдвічі вища порівняно з прийомом застосуванням разової дози.

Дієногест.

Всмоктування. Після перорального застосування дієногест швидко і повністю всмоктується. Максимальна концентрація у сироватці крові досягається упродовж 2,5 годин після одноразового перорального прийому лікарського засобу і становить 51 нг/мл. Абсолютна біодоступність дієногесту в комбінації з етинілестрадіолом становить приблизно 96 %.

Розподіл. Дієногест зв’язується із сироватковим альбуміном та не зв’язується з ГЗСС, або глобуліном, що зв’язує кортикоїди (ГЗК). Лише 10 % від загальної концентрації дієногесту у сироватці крові знаходяться у вигляді вільного стероїду, а 90 % неспецифічно зв’язані з альбуміном. Індуковане етинілестрадіолом підвищення рівня ГЗСС не впливає на зв’язування дієногесту з білками сироватки крові. Уявний об’єм розподілу дієногесту знаходиться у межах від 37 до 45 л.

Метаболізм. Дієногест метаболізується переважно шляхом гідроксилювання та кон’югації з утворенням в основному ендокринологічно неактивних метаболітів. Ці метаболіти дуже швидко виводяться з плазми у такий спосіб, що у плазмі крові не спостерігається жодного активного метаболіту, а лише дієногест у незміненому вигляді. Загальний кліренс становить приблизно     3,6 л/год після одноразового застосування.

Виведення з організму. Рівень дієногесту в сироватці крові знижується з періодом напіввиведення, що становить близько 9 годин. Лише незначна кількість дієногесту екскретується  нирками  у  незміненому вигляді. Після застосування пероральної дози у 0,1 мг/кг маси тіла співвідношення ниркової екскреції до фекальної становить 3,2. Близько 86 % застосованої дози виводиться протягом 6 днів, більша частина, 42 %, виводиться із сечею у перші 24 години.

Стан рівноваги. Фармакокінетика дієногесту не залежить від рівня ГЗСС. При щоденному застосуванні концентрація речовини у сироватці крові зростає у 1,5 раза, досягаючи рівноважного стану через 4 дні застосування.

Дані доклінічних досліджень з безпеки

Доклінічні дослідження етинілестрадіолу та дієногесту виявили очікувані естрогенні та прогестагенні ефекти.

Результати стандартних доклінічних досліджень токсичності при багаторазовому застосуванні, генотоксичності, канцерогенності та репродуктивної токсичності не вказують на існування будь-якого специфічного ризику для людського організму. Проте слід зауважити, що статеві стероїди можуть сприяти росту попередньо існуючих певних гормонозалежних тканин та пухлин.

Клінічні характеристики

Показання

Пероральна контрацепція.

Протипоказання

Комбіновані гормональні контрацептиви (КГК) не слід застосовувати при наявності хоча б одного зі станів, зазначених нижче. Якщо будь-який із цих станів виникає вперше під час застосування КГК, його прийом слід негайно припинити.

· Наявність або ризик розвитку венозної тромбоемболії (ВТЕ)

o Наявність венозної тромбоемболії на даний час (під час терапії антикоагулянтами) або в анамнезі (наприклад, тромбозу глибоких вен (ТГВ), тромбоемболії легеневої артерії (ТЕЛА));

o відома спадкова або набута схильність до венозної тромбоемболії, така як резистентність до активованого протеїну С, (у тому числі мутація фактору V Лейдена), дефіцит антитромбінуIII, недостатність протеїну С, недостатність протеїну S;

o великі оперативні втручання з тривалою іммобілізацією (див. розділ «Особливості застосування»);

o високий ризик венозної тромбоемболії через наявність множинних факторів ризику (див. розділ «Особливості застосування»);

· Наявність або ризик розвитку артеріальної тромбоемболії (АТЕ)

o артеріальна тромбоемболія – наявність артеріальної тромбоемболії нині або в анамнезі (наприклад інфаркт міокарда) або наявність продромальних симптомів (наприклад стенокардія);

o  порушення мозкового кровообігу нині або в анамнезі, наявність продромальних симптомів (наприклад, транзиторна ішемічна атака (ТIA));

o відома спадкова або набута схильність до артеріальної тромбоемболії, така як гіпергомоцистеїнемія та антитіла до фосфоліпідів (антитіла до кардіоліпінів, вовчаковий антикоагулянт);

o мігрень з вогнищевими неврологічними симптомами в анамнезі;

o  високий ризик артеріальної тромбоемболії через наявність множинних факторів ризику (див. розділ «Особливості застосування») або через наявність одного серйозного фактору ризику, такого як:

- цукровий діабет із судиними ускладненнями;

- тяжка артеріальна гіпертензія;

- тяжка дисліпопротеїнемія;

· Панкреатит нині або в анамнезі, якщо пов’язаний із тяжкою гіпертригліцеридемією.

· Тяжке захворювання печінки нині або в анамнезі, поки показники функції печінки не повернулися у межі норми.

· Наявність нині або в анамнезі пухлин печінки (доброякісних або злоякісних).

· Відомі або підозрювані злоякісні пухлини (наприклад статевих органів або молочних залоз), що є залежними від статевих гормонів.

· Встановлена або підозрювана вагітність.

· Вагінальна кровотеча нез’ясованої етіології.

· Підвищена чутливість до діючих речовин або до будь-якого з компонентів препарату.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.

Примітка: слід ознайомитися з інформацією щодо лікарського засобу, що застосовується одночасно, для виявлення потенційних взаємодій.

Вплив інших лікарських засобів на Софіті^®

Взаємодія оральних контрацептивів та інших лікарських засобів (індукторів ферментів, деяких антибіотиків) може призводити до проривної кровотечі та/або втрати ефективності контрацептива. Жінки, які отримують короткострокове лікування лікарськими засобами, що індукують ферменти (включаючи антибіотики рифампіцин та гризеофульвін), мають використовувати додатково бар’єрний метод контрацепції протягом усього часу застосування супровідної терапії та 28 днів після її припинення. Жінки, які лікуються лікарськими засобами, що не індукують ферменти, включаючи антибіотики, бар’єрний метод слід використовувати ще протягом 7 днів після припинення терапії. У разі, якщо бар’єрний метод все ще застосовується, а таблетки в поточній упаковці КОК вже закінчилися, слід почати застосовувати таблетки з наступної упаковки КОК без звичної перерви у застосуванні препарату. Жінкам при довгостроковій терапії діючими речовинами, що індукують ферменти печінки, рекомендується обрати інший ефективний негормональний метод контрацепції.

Діючі речовини, що знижують ефективність КПК (індуктори ферментів та антибіотики)

· Індукція ферментів (підвищення печінкового метаболізму): може збільшуватися кліренс статевих гормонів при взаємодії з лікарським засобами, які індукують мікросомальні ферменти (наприклад фенітоїн, барбітурати, примідон, карбамазепін, рифампіцин і, можливо, також окскарбазепін, топірамат, фелбамат, гризеофульвін та лікарські засоби, що містять звіробій).

Також інгібітори ВІЛ-протеази (наприклад ритонавір) і ненуклеозидні інгібітори зворотної транскриптази (наприклад невірапін) та їх комбінації  потенційно можуть впливати на метаболізм у печінці.

· Антибіотики (вплив на ентерогепатичну циркуляцію): результати деяких клінічних досліджень дають можливість припустити, що ентерогепатична циркуляція естрогенів може знижуватися при застосуванні певних антибіотиків, що можуть знижувати концентрацію етинілестрадіолу (наприклад антибіотиків пеніцилінового і тетрациклінового ряду).

Діючі речовини,що впливають на метаболізм КГК (інгібітори ферментів)

Дієногест є субстратом цитохрому Р450 (CYP) 3А4.

Відомі інгібітори цитохому CYP3А4, наприклад протигрибкові засоби азольної групи (наприклад кетоконазол), циметидин, верапаміл, макроліди (наприклад еритроміцин), дилтіазем, антидепресанти та грейпфрутовий сік можуть підвищувати рівень дієногесту у плазмі крові.

Вплив лікарського засобу Софіті^® на інші лікарські засоби

Оральні контрацептиви можуть вплинути на метаболізм інших лікарських засобів. Відповідно, концентрація у плазмі крові та тканинах може збільшуватися (наприклад циклоспорин) або зменшуватися (наприклад ламотриджин). Однак на підставі даних in vitro пригнічення ферментів системи CYP дієногестом у терапевтичній дозі є малоймовірним.

Інші види взаємодій

Лабораторні аналізи

Застосування контрацептивних стероїдів може впливати на результати певних лабораторних аналізів, у тому числі на біохімічні параметри функції печінки, щитовидної залози, надниркових залоз та нирок, концентрацію в плазмі білків-(носіїв), таких як ГЗК, фракції ліпідів/ліпопротеїнів, параметри вуглеводного обміну, а також показники коагуляції і фібринолізу. Зазвичай такі зміни перебувають у межах норми.

Особливості застосування

Рішення про призначення лікарського засобу Софіті^® слід приймати з урахуванням факторів ризику, у тому числі факторів ризику розвитку венозної тромбоемболії (ВТЕ), а також ризику ВТЕ, пов’язаного з прийомом лікарського засобу Софіті^® порівняно з іншими КГК (див. розділи «Протипоказання» та «Особливості застосування»).

Попередження. При наявності будь-яких станів або факторів ризику, зазначених нижче, слід обговорити з жінкою доцільність застосування лікарського засобу Софіті^®.

У випадку загострення або при перших проявах будь-яких із цих станів або факторів ризику, жінкам рекомендується звернутися до лікаря та визначити необхідність припинення застосування лікарського засобу Софіті^®.

У випадку підозрюваної або підтвердженої ВТЕ або АТЕ слід припинити застосування КГК. Якщо розпочата антикоагулянтна терапія, слід забезпечити альтернативну адекватну контрацепцію через тератогенний вплив антикоагулянтів (кумарини).

• Циркуляторні порушення

Ризик розвитку венозної тромбоемболії (ВТЕ)

Застосування будь-яких КГК підвищує ризик розвитку венозної тромбоемболії (ВТЕ) у жінок, які їх застосовують, порівняно з тими, які їх не застосовують. Препарати, що містять левоноргестрел, норгестимат або норетистерон, асоціюються з найнижчим ризиком розвитку ВТЕ. На даний час невідомий ризик застосування препарату Софіті^® порівняно з препаратами з нижчим ризиком. Рішення про застосування препарату, окрім тих, що мають найнижчий ризик розвитку ВТЕ, слід приймати лише після обговорення з жінкою. Слід переконатися, що вона усвідомлює ризик розвитку ВТЕ, асоційований із застосуванням КГК, ступінь впливу наявних у неї факторів ризику та той факт, що ризик ВТЕ є найвищим протягом першого року застосування. За деякими даними, ризик ВТЕ може зростати при відновленні застосування КГК після перерви у 4 тижні або довше.

У 2 з 10000 жінок, які не застосовують КГК та не є вагітними, розвивається ВТЕ за період у 1 рік. Однак, для кожної окремої жінки ризик може бути значно вищим, залежно від наявних у неї факторів ризику (див. нижче).

За даними епідеміологічних досліджень у жінок, які застосовують низькодозові (

Передбачається, що з 10000 жінок, які застосовують КГК, що містять левоноргестрел, у близько 6¹ розвинеться ВТЕ протягом одного року.

Обмежені дані епідеміологічних досліджень свідчать про те, що ризик ВТЕ при застосуванні КГК, що містять дієногест, може бути подібним до такого при застосуванні КГК, що містять левоноргестрел.

Вказана кількість випадків ВТЕ за рік була меншою, ніж очікують протягом вагітності або у післяпологовий період.

ВТЕ може мати летальні наслідки у 1-2 % випадків.

Надзвичайно рідко повідомлялося про виникнення тромбозу в інших кровоносних судинах, наприклад артеріях і венах печінки, нирок, мезентеріальних судинах або судинах сітківки у жінок, які застосовують КГК.

¹ У середньому 5-7 випадків на 10000 жінко-років на основі розрахунку відносного ризику застосування КГК, що містять левоноргестрел, порівняно з таким у жінок, які не отримують КГК (близько 2,3-3,6 випадків).

Фактори ризику розвитку ВТЕ

Ризик розвитку венозних тромбоемболічних ускладнень у жінок, які застосовують КГК, може бути значно вищим при наявності додаткових факторів ризику, особливо множинних (див. таблицю).

Застосування лікарського засобу Софіті^® протипоказане жінкам з множинними факторами ризику, що може підвищити ризик розвитку венозного тромбозу (див. розділ «Протипоказання»). Якщо жінка має більше одного фактора ризику, зростання ризику може бути більшим, ніж сума ризиків, асоційованих із кожним окремим фактором, тому слід брати до уваги загальний ризик розвитку ВТЕ. Якщо співвідношення користь/ризик є несприятливим, не слід призначати КГК (див. розділ «Протипоказання»).

Таблиця 1. Фактори ризику розвитку ВТЕ

Немає єдиної думки щодо можливого впливу варикозу вен та поверхневого тромбофлебіту на настання або розвиток венозного тромбозу.

Необхідно звернути увагу на підвищений ризик розвитку тромбоемболії у період вагітності, особливо протягом 6 тижнів після пологів (інформацію щодо вагітності та лактації див. у розділі «Застосування у період вагітності або годування груддю»).

Симптоми ВТЕ (тромбоз глибоких вен та тромбоемболія легеневої артерії)

Жінкам слід порадити у разі появи нижчевказаних симптомів негайно звернутися до лікаря та повідомити про те, що вони застосовують КГК.

Симптоми ТГВ можуть включати:

- однобічний набряк стегна, гомілки та/або стопи або ділянки уздовж вени на нозі;

- біль або підвищена чутливість у нозі, що може відчуватися тільки при стоянні або ходьбі;

- відчуття жару в ураженій нозі; почервоніння або зміна кольору шкіри на нозі.

Симптоми ТЕЛА можуть включати:

- раптову задишку нез’ясованої етіології або прискорене дихання;

- раптовий кашель, можливо з кров’ю;

- раптовий біль у грудній клітині;

- тяжке запаморочення або порушення рівноваги;

- швидке або нерегулярне серцебиття.

Деякі з цих симптомів (наприклад задишка, кашель) є неспецифічними або можуть бути неправильно інтерпретовані як більш поширені або менш тяжкі явища (наприклад, інфекції дихальних шляхів).

Інші прояви васкулярної оклюзії можуть включати раптовий біль, набряк та незначне посиніння кінцівки.

При оклюзії судин ока початковою симптоматикою може бути нечіткість зору, що не супроводжується больовими відчуттями і яка може прогресувати до втрати зору. Інколи втрата зору розвивається майже миттєво.

Ризик розвитку артеріальної тромбоемболії (АТЕ)

За даними епідеміологічних досліджень застосування будь-яких КГК асоціюється з підвищеним ризиком артеріальної тромбоемболії (інфаркт міокарда) або цереброваскулярних подій (наприклад, транзиторна ішемічна атака, інсульт). Артеріальні тромбоемболічні явища можуть мати летальні наслідки.

Фактори ризику розвитку АТЕ

При застосуванні КГК ризик розвитку артеріальних тромбоемболічних ускладнень або цереброваскулярних подій зростає у жінок із факторами ризику (див. таблицю). Застосування Софіті^® протипоказане, якщо жінки мають один серйозний або множинні фактори ризику розвитку АТЕ, що можуть підвищити ризик розвитку артеріального тромбозу (див. розділ «Протипоказання»). Якщо жінка має більше одного фактору ризику, зростання ризику може бути більшим, ніж сума ризиків, асоційованих із кожним окремим фактором, тому слід брати до уваги загальний ризик. Якщо співвідношення користь/ризик є несприятливим, не слід призначати КГК (див. розділ «Протипоказання»).

Таблиця 2. Фактори ризику розвитку АТЕ

Фактор ризику	Примітка
Збільшення віку	Особливо у віці понад 35 років
Паління	Жінкам, які застосовують КГК, рекомендується утримуватися від паління. Жінкам віком від 35 років, які продовжують палити, настійно рекомендується застосовувати інший метод контрацепції.
Артеріальна гіпертензія
Ожиріння (індекс маси тіла перевищує 30 кг/м2)	Ризик значно підвищується при збільшенні індексу маси тіла. Особливо потребує уваги при наявності у жінок інших факторів ризику.
Сімейний анамнез (артеріальна тромбоемболія у когось із родичів або батьків, особливо у відносно молодому віці, наприклад до 50 років)	У разі підозри щодо наявності спадкової схильності перед застосуванням будь-яких КГК жінкам рекомендується порадитися зі спеціалістом.
Мігрень	Зростання частоти виникнення або тяжкості перебігу мігрені під час застосування КГК (можливі продромальні стани перед розвитком цереброваскулярних подій) можуть стати причиною негайного припинення застосування КГК.
Інші стани, пов’язані із небажаними реакціями з боку судин.	Цукровий діабет, гіпергомоцистеїнемія, вади клапанів серця, фібриляція передсердь, дисліпопротеїнемія та системний червоний вовчак.

Симптоми АТЕ

Жінкам слід порадити у разі появи таких симптомів негайно звернутися до лікаря та повідомити про те, що вони застосовують КГК.

Симптоми цереброваскулярного розладу можуть включати:

- раптове оніміння або слабкість обличчя, верхньої або нижньої кінцівки, особливо однобічне;

- раптове порушення ходьби, запаморочення, втрата рівноваги або координації;

- раптова сплутаність свідомості, порушення мовлення або розуміння;

- раптове погіршання зору одного або обох очей;

- раптовий, сильний або тривалий головний біль без визначеної причини;

- втрата свідомості або зомління із судомами або без них.

Транзиторний характер симптомів може свідчити про транзиторну ішемічну атаку (ТІА).

Симптомами інфаркту міокарда можуть включати:

- біль, дискомфорт, відчуття важкості, тяжкість, відчуття стиснення або переповнення у грудній клітці, руці або нижче груднини;

- дискомфортне відчуття, що віддає у спину, щелепу, горло, руку, шлунок;

- відчуття переповненого шлунка, порушення травлення або ядуха;

- посилене потовиділення, нудота, блювання або запаморочення;

- надзвичайна слабкість, тривожний стан або задишка;

- швидке або нерегулярне серцебиття.

• Пухлини

Результати деяких епідеміологічних досліджень вказують на додаткове підвищення ризику розвитку раку шийки матки при довготривалому застосуванні КОК, проте це твердження залишається суперечливим, оскільки остаточно не з’ясовано, наскільки результати досліджень враховують супутні фактори ризику, наприклад, статеву поведінку та інші фактори, наприклад папіломавірусну інфекцію людини.

Метааналіз на підставі 54 епідеміологічних досліджень вказує на незначне підвищення відносного ризику (ВР = 1,24) розвитку раку молочної залози у жінок, які застосовують КПК. Цей підвищений ризик поступово повертається до рівня базового ризику, пов’язаного з віком жінки, протягом 10 років після закінчення застосування КПК. Оскільки рак молочної залози у жінок молодше 40 років зустрічається рідко, збільшення кількості випадків діагностики раку молочної залози у жінок, які застосовують у даний час або нещодавно застосовували КПК, є незначним щодо загального ризику раку молочної залози.

У поодиноких випадках у жінок, які застосовують КПК, спостерігалися доброякісні, а ще рідше – злоякісні пухлини печінки, що в окремих випадках призводили до небезпечної для життя внутрішньочеревної кровотечі. У випадку виникнення скарг на сильний біль в епігастральній ділянці, збільшення печінки або ознаки внутрішньочеревної кровотечі при диференційній діагностиці слід враховувати можливість наявності пухлини печінки при застосуванні КПК.

• Інші стани

Жінки з гіпертригліцеридемією або з цим порушенням у сімейному анамнезі становлять групу ризику розвитку панкреатиту при застосуванні КПК.

Хоча повідомлялося про незначне підвищення артеріального тиску у багатьох жінок, які приймають КПК, клінічно значуще підвищення артеріального тиску є рідкісним явищем. Проте якщо тривала клінічно виражена артеріальна гіпертензія виникає під час застосування КПК, то буде слушним відмінити КПК та лікувати артеріальну гіпертензію. Якщо це доцільно, застосування КПК може бути відновлено після досягнення нормотонії за допомогою антигіпертензивної терапії. Слід припинити застосування КПК, якщо протягом їх застосування при артеріальній гіпертензії, що була діагностована до прийому КПК, зберігаються стабільно високі цифри артеріального тиску, незважаючи на адекватну антигіпертензивну терапію. Повідомлялося про виникнення або загострення зазначених нижче захворювань під час вагітності та при застосуванні КПК, але їх взаємозв’язок із застосуванням КПК не є остаточно з’ясованим: жовтяниця та/або свербіж, пов’язаний з холестазом; утворення жовчних конкрементів; порфірія; системний червоний вовчак; гемолітико-уремічний синдром; хорея Сиденгама; герпес вагітних; втрата слуху, пов’язана з отосклерозом.

У жінок зі спадковою схильністю до ангіоневротичного набряку екзогенні естрогени можуть спричиняти або посилювати симптоми ангіоневротичного набряку.

При гострих або хронічних порушеннях функції печінки може виникнути необхідність припинення застосування КПК, поки показники функції печінки не повернуться до норми. При рецидиві холестатичної жовтяниці та/або свербіжу, пов’язаного з холестазом, що вперше виник під час вагітності або попереднього прийому статевих гормонів, застосування КПК слід припинити.

Хоча КПК можуть впливати на периферичну інсулінорезистентність та толерантність до глюкози, немає даних щодо потреби змінювати терапевтичний режим жінкам з діабетом, які приймають низькодозовані КПК (

Випадки загострення ендогенної депресії, епілепсії, хвороби Крона та виразкового коліту також спостерігалися під час застосування КПК.

Іноді може виникати хлоазма, особливо у жінок з хлоазмою вагітних в анамнезі. Жінки, схильні до виникнення хлоазми, повинні уникати дії прямих сонячних променів або ультрафіолетового опромінювання під час застосування КПК.

Кожна таблетка препарату містить 60,9 мг лактози  моногідрату. У разі наявності рідкісних спадкових захворювань непереносимості галактози, дефіциту лактази Лаппа або мальабсорбції глюкози-галактози пацієнткам, які дотримуються безлактозної дієти, рекомендується враховувати цю кількість лактози.

Медичне обстеження/консультація

Перед початком або відновленням застосування лікарскього засобу Софіті^Г’ рекомендується збір повного медичного анамнезу (включаючи сімейний анамнез) та виключення вагітності. Необхідно виміряти артеріальний тиск та провести медичне обстеження, беручи до уваги протипоказання (див. розділ «Протипоказання») та особливості застосування (див. розділ «Особливості застосування»). Слід звернути увагу жінки на інформацію щодо венозного та артеріального тромбозу, у тому числі на ризик, який пов’язаний із застосуванням препарату Софіті^Г’, порівняно з таким при застосуванні інших КГК, симптомів ВТЕ та АТЕ, відомих факторів ризику та дій, які необхідно здійснити при підозрі на тромбоз.

Пацієнткам рекомендується уважно прочитати інструкцію для медичного застосування лікарського засобу та дотримуватися рекомендацій, які містяться в ній. Частота і характер оглядів мають залежати від встановлених протоколів лікування і бути адаптованими до кожної окремої жінки.

Пацієнтки мають бути попереджені, що гормональні контрацептиви не захищають від зараження ВІЛ-інфекцією (СНІДом) та будь-якими іншими захворюваннями, що передаються статевим шляхом.

Зниження ефективності

Ефективність КПК може знижуватися у випадку пропуску прийому таблеток (див. розділ «Спосіб застосування та дози»), розладів шлунково-кишкового тракту (див. розділ «Спосіб застосування та дози») або супутнього застосування інших лікарських засобів (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»).

Порушення циклу

При застосуванні всіх КПК можуть спостерігатися нерегулярні кровотечі (кровомазання або проривні кровотечі), особливо протягом перших кількох місяців. Зважаючи на це, оцінку будь-яких нерегулярних кровотеч можливо проводити лише після періоду адаптації організму до препарату (зазвичай після трьох циклів застосування).

Якщо нерегулярні кровотечі зберігаються після періоду адаптації або з’являються після періоду регулярних кровотеч, слід розглянути негормональні причини кровотеч та провести відповідні діагностичні заходи, включаючи обстеження з метою виключення наявності пухлин або вагітності. До діагностичних заходів можна включити кюретаж.

У деяких жінок може не настати кровотеча відміни під час перерви у застосуванні препарату. У випадку застосування КПК відповідно до рекомендацій, вказаних у розділі «Спосіб застосування та дози», вагітність малоймовірна. Проте, якщо застосування КПК відбувалося нерегулярно перед першою відсутньою кровотечею відміни або якщо дві кровотечі відміни відсутні, перед продовженням застосування КПК необхідно виключити вагітність.

Застосування у період вагітності або годування груддю.

Препарат не показаний до застосування у період вагітності.

У разі виникнення вагітності під час застосування лікарського засобу Софіті^® його прийом необхідно припинити негайно. Результати екстенсивних епідеміологічних досліджень не вказують на підвищення ризику появи вроджених вад у дітей, які народилися від жінок, які застосовували КПК до вагітності, так само як і на існування тератогенної дії при ненавмисному застосуванні КПК у період вагітності.

Дослідження на тваринах показали наявність побічних ефектів у період вагітності або (див. розділ «Фармакологічні властивості»). На основі даних досліджень на тваринах не можна виключати побічні ефекти внаслідок гормонального впливу діючих речовин. Однак загальний досвід застосування КПК протягом вагітності не свідчить про існуючий небажаний вплив у людей.

При відновленні застосування препарату Софіті^® слід враховувати підвищення ризику розвитку ВТЕ у післяпологовому періоді (див. розділи «Спосіб застосування та дози» та «Особливості застосування»).

Годування груддю. КПК можуть впливати на годування груддю, оскільки під їх впливом може зменшуватися кількість грудного молока, а також змінюватися його склад. Невеликі кількості контрацептивних стероїдів та/або їх метаболіти можуть проникати у грудне молоко під час застосування КПК. Ці кількості можуть вплинути на дитину. Зважаючи на це, препарат Софіті^® не рекомендується застосовувати до повного закінчення періоду годування груддю.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами.

Досліджень з приводу впливу на здатність керувати автотранспортом або працювати з механізмами не проводили. У жінок, які застосовують КПК, не виявлено впливу на здатність керувати автотранспортом або працювати з механізмами.

Спосіб застосування та дози

Дозування та спосіб застосування

Одна таблетка Софіті^®на добу впродовж 28 днів послідовно. Таблетки слід приймати кожного дня в один і той же час доби, запиваючи рідиною. Перша таблетка, яку необхідно прийняти, має відповідати дню тижня, в який розпочато лікування і який означено на блістерному пакуванні (наприклад, «По» для понеділка). Наступні прийоми проводити за стрілкою, до поки блістерна упаковка не буде використана повністю. Через 2-4 дні після прийому останньої таблетки зеленого кольору (плацебо) зазвичай розпочинається менструальна кровотеча і вона може не закінчитися до початку застосування таблеток з наступної упаковки.

До комплекту упаковки входить тримач для блістеру, в який можна покласти блістер, коли його необхідно взяти з собою, та календарна шкала.

Блістер містить 21 таблетки з діючими речовинами (білі таблетки) та 7 таблетки плацебо (зелені таблетки), що не містять діючих речовин.

Початок прийому лікарського засобу Софіті^®

•  Прийом гормональних препаратів протягом попереднього місяця не припускається: прийом слід розпочинати в перший день циклу (перший день менструації). За правильного прийому контрацептивна дія забезпечується з першого дня.

Якщо прийом починається між другою і пКјятою добою, протягом перших 7 днів прийому таблеток необхідно додатково застосовувати негормональні (барКјєрні) методи контрацепції.

• Перехід з іншої комбінації на гормональну контрацепцію (комбінований пероральний контрацептив, вагінальне кільце, трансдермальний пластир):

залежно від типу попереднього комбінованого перорального контрацептиву прийом Софіті^® слідрозпочинати або наступного дня після звичайного інтервалу без прийому таблеток по останньому прийому діючої таблетки, або наступного дня після останнього прийому таблетки плацебо попереднього комбінованого орального контрацептиву. Якщо раніше використовувався трансдермальний пластир або вагінальне кільце, прийом Софіті^®треба починати через день після видалення кільця або пластиру.

• Перехід з методу із застосуванням лише прогестогену (протизаплідні міні-пігулки, імпланти, інКјєкційні форми) або внутрішньоматкових пристроїв:

якщо попередньо приймалися протизаплідні міні-пігулки, перехід можна здійснити у будь-який день; перехід з імпланту або внутрішньоматкового пристрою може відбутися в день їх видалення; а для інКјєкційного препарату – в момент введення наступної інКјєкції. В будь-якому випадку, впродовж перших 7 днів прийому Софіті^® необхідно застосовувати негормональні запобіжні засоби (барКјєрний метод).

• Після аборту в першому триместрі застосування Софіті^®треба розпочинати негайно. В такому випадку необхідності застосування додаткових протизаплідних засобів немає.

• Після пологів або аборту в другому триместрі: оскільки відразу після пологів ризик тромбоемболічних явищ зростає, прийом пероральних контрацептивів слід розпочинати не раніше 21-го – 28-го дня після пологів для матерів, які не годують груддю, або після аборту в другому триместрі. Протягом перших 7 днів прийому слід додатково застосовувати негормональні (барКјєрні) протизаплідні методи. Якщо статевий акт вже відбувся, вагітність необхідно виключити або дочекатися першої спонтанної менструації перед початком застосування препарату.

Тривалість застосування

Софіті^®можна застосовувати до тих пір, поки метод гормональної контрацепції є бажаним і якщо немає ризиків для здоровКјя.

Що робити в разі пропуску прийому препарату

Протизаплідний ефект лікарського засобу Софіті^®може бути послаблений через нерегулярний його прийом.

Якщо прийом лікарського засобу пропущено один раз і відновлено впродовж не більше 12 годин, протизаплідна дія препарату не знижується. Всі наступні таблетки слід приймати у звичайний час.

Якщо таблетку прийнято більше, ніж через 12 годин після звичайного терміну прийому, протизаплідний ефект більше не може бути гарантований. Ймовірність вагітності стає тим вищою, чим ближчим був прийом пропущеної таблетки до перерви в прийомі таблеток.

Якщо менструація не починається після пропущеної дози, перед початком прийому нової упаковки слід виключити вагітність.

В разі пропуску прийому таблетки слід керуватися двома наступними правилами:

1. Прийом таблеток не можна переривати більше ніж на 7 днів.

2. Регулярний прийом таблеток протягом щонайменше 7 днів необхідний для ефективного пригнічення системи гіпоталамус-гіпофіз-яєчники.

В разі пропуску прийому таблеток слід дотримуватися наступних рекомендацій:

прийом останньої пропущеної таблетки слід здійснити щонайшвидше, навіть якщо доведеться прийняти дві таблетки одночасно. Після цього наступна таблетка приймається у звичайний термін. Крім того, впродовж наступних 7 днів слід використовувати негормональний протизаплідний засіб.

Якщо прийом таблетки пропущено лише один раз впродовж другого тижня, необхідності в застосуванні додаткових протизаплідних методів немає.

Якщо пропущено більше однієї таблетки, до настання наступної менструації необхідно застосовувати додаткові негормональні методи контрацепції.

1. Якщо пройшло менше 7 днів між пропуском прийому таблетки і останньою таблеткою у використовуваній упаковці, слід негайно розпочати прийом таблеток з нової блістерної упаковки (без перерви в прийомі) наступного дня після прийому останньої таблетки в даній упаковці. Імовірно, що до закінчення прийому другої упаковки не почнеться звичайна менструальна кровотеча. Проте можуть спостерігатися проривна кровотеча або випадки кровКјянистих виділень.

2. Альтернативно прийом наступних таблеток з використовуваної упаковки можна припинити і розпочати вчасно перерву прийому таблеток. Після перерви прийому таблеток тривалістю до 7 днів, включаючи дні пропуску прийому таблеток, необхідно продовжити прийом таблеток наступної упаковки.

Рекомендації у випадку блювоти або діареї

У випадку блювоти або тяжкої діареї впродовж перших 4 годин після прийому лікарського засобу Софіті^® діючі речовини можуть не повністю всмоктуватися, тому потрібно застосовувати додаткові протизаплідні засоби. Крім того, можна скористатися інструкціями щодо одноразового пропуску прийому таблетки. Щоб продовжити звичайну схему прийому препарату, необхідно прийняти таблетки з іншої блістерної упаковки. У випадку постійних або повторюваних шлунково-кишкових проблем необхідно застосовувати додаткові негормональні засоби контрацепції, про що треба повідомити лікаря.

Відтермінування менструації

Для затримки менструації слід продовжувати приймати таблетки з нової упаковки Софіті^® без перерви у прийомі препарату. Менструацію можна відтермінувати за бажанням, але лише поки не закінчиться друга упаковка препарату. В цей період можуть спостерігатися проривні кровотечі або кровКјянисті виділення. Після звичайного 7-денного періоду без прийому таблеток прийом Софіті^®може бути продовжений.

Діти

Цей лікарський засіб показаний для застосування тільки після настання менструацій.

Передозування

Гостра токсичність етинілестрадіолу та дієногесту при пероральному застосуванні є дуже низькою. Якщо, наприклад, дитина прийме декілька таблеток Софіті^® одночасно, малоймовірним є поява симптомів інтоксикації. Симптоми, що можуть спостерігатися у цьому випадку, включають нудоту, блювання та незначну піхвову кровотечу у молодих дівчат. Специфічне лікування, як правило, не потрібне. У разі необхідності може бути проведена симптоматична терапія.

Побічні реакції

Частота побічних реакцій, про які повідомлялося у ході клінічних досліджень препарату  (N=4942) у жінок, які приймали препарат в якості орального контрацептива, підсумована у таблиці нижче. У кожній колонці побічні реакції зазначені у порядку зменшення тяжкості. Частота визначається як часто (від ≥1/100 до ≤ 1/10), нечасто (від ≥1/1000 до

Таблиця 3. Частота побічних реакцій, про які повідомлялося у ході клінічних досліджень.

Класи систем органів	Часто	Нечасто	Поодинокі	Частота невідома
Інфекційні процеси та інвазії		вагініт/вульво-вагініт, вагінальний кандидоз або інші грибкові вульвовагінальні інфекції	сальпінгоофорит, інфекції сечовивідних шляхів, цистит, мастит, цервіцит, грибкові інфекції, кандидоз, герпес ротової порожнини, грип, бронхіт, синусит, інфекції верхніх дихальних шляхів, вірусні захворювання
Доброякісні, злоякісні  і новоутворення нез’ясованої природи (включно з кістами і поліпами)			лейоміома матки, ліпома молочної залози
З боку системи крові та лімфатичної системи			анемія
З боку імунної системи			гіперчутливість
З боку ендокринної системи			вірильний синдром
Метаболічні порушення та порушення харчування		підвищення апетиту	анорексія
Психічні розлади		пригнічений настрій	депресія, ментальні розлади, безсоння, розлади сну, агресія	зміна настрою, підвищення лібідо, зниження лібідо
З боку нервової системи	головний біль	запаморочення, мігрень	ішемічний інсульт, порушення мозкового кровообігу, дистонія
З боку органів зору			сухість слизової оболонки ока, подразнення очей, осцилопсія, порушення зору	непереноси-мість контактних лінз
З боку органів слуху			раптова втрата слуху, дзвін у вухах, вертиго, порушення слуху
З боку серця			Кардіоваскулярні порушення, тахікардія2
З боку судин		гіпертензія, гіпотензія	ВТЕ, АТЕ, ТЕЛА, тромбофлебіт, діастолічна гіпертензія, циркуляторні ортостатичні порушення, припливи, варикозне розширення вен, порушення з боку вен, болючість по ходу вен
З боку органів дихання, грудної клітки та середостіння			астма, гіпервентиляція
З боку шлунково-кишкового тракту		біль у черевній порожнині3, нудота, блювання, діарея	гастрит, ентерит, диспепсія
З боку шкіри та підшкірної клітковини		акне, алопеція, висип4, свербіж5	дерматит алергічний, дерматит атопічний/ нейродерміт, екзема, псоріаз, гіпергідроз, хлоазма, порушенння пігментації/ гіперпігментація, себорея, лупа, гірсутизм, захворювання шкіри, шкірні реакції, целюліт («апельсинова кірка»), павукоподібний невус	кропив’янка, вузликова еритема, мультиформна еритема
З боку кістково-м’язової системи і сполучної тканини			біль у спині, дискомфорт у м’язах та кістках, міаглія, біль у кінцівках
З боку репродуктивної системи та молочних залоз	болючість молочних залоз6	аномальні кровотечі відміни7, міжменструальні кровотечі8, зільшення молочних залоз9, набряк молочних залоз, дисменорея, генітальні/ вагінальні виділення, кіста яєчника, тазовий біль	дисплазія шийки матки, кіста придатків матки, болючість придатків матки, кіста молочної залози, фіброзно-кістозна мастопатія, диспареунія, галакторея, менструальні порушення	виділення з молочних залоз
Загальні розлади		підвищена втомлюваність10	біль у грудній клітці, периферичні набряки, грипоподібний стан, запалення, пірексія, дратівливість	затримка рідини
Дані обстежень		збільшення маси тіла	підвищення рівня тригліцеридів у крові, гіперхолестеринемія, зниження маси тіла, зміни маси тіла
Вроджені, сімейні та генетичні порушення			прояви безсимптомної полімастії

² включаючи збільшення частоти серцевих скорочень

³ включаючи біль у верхній та нижній частині живота, дискомфорт у черевній порожнині/здуття

⁴ включаючи макулярний висип

⁵ включаючи генералізований свербіж

⁶ включаючи відчуття дискомфорту та напруженості молочних залоз

⁷ включаючи менорагію, гіпоменорею, олігоменорею та аменорею

⁸ в тому числі вагінальні кровотечі і метрорагії

⁹ включаючи нагрубання і набухання молочних залоз

¹⁰ в тому числі слабкість і нездужання

Найбільш підходящий термін MedDRA використано для опису кожної побічної реакції.

Синоніми або пов’язані стани не наведені, але мають біти прийняті до уваги.

Опис окремих побічних реакцій

У жінок, які застосовують КГК спостерігався підвищений ризик артеріальної та венозної тромбоемболії та тромбоемболічних явищ, включаючи інфаркт міокарда, інсульт, транзиторну ішемічну атаку, венозний тромбоз та ТЕЛА, що детально описано у розділі «Особливості застосування».

Наступні серйозні побічні реакції спостерігалися у жінок, які застосовують КПК, що також були описані у розділі «Особливості застосування»:

· венозні тромбоемболічні розлади;

· артеріальні тромбоемболічні розлади;

· порушення мозкового кровообігу;

· артеріальна гіпертензія;

· гіпертригліцеридемія;

· зміни толерантності до глюкози або вплив на периферичну резистентність інсуліну;

· пухлини печінки (злоякісні або доброякісні);

· порушення функції печінки;

· хлоазма;

· у жінок зі спадковою схильністю до ангіоневротичного набряку екзогенні естрогени можуть спричиняти або посилювати симптоми ангіоневротичного набряку;

· захворювання, зв’язок розвитку або загострення яких з прийомом КОК остаточно не з’ясований: жовтяниця та/або свербіж, пов’язані з холестазом; утворення каменів у жовчному міхурі; порфірія; системний червоний вовчак, гемолітико-уремічний синдром; хорея Сиденхама; герпес вагітних; втрата слуху внаслідок отосклерозу, хвороба Крона, виразковий коліт, рак шийки матки.

Серед жінок, які застосовують КПК, частота випадків діагностики раку молочної залози дуже незначно підвищена. Оскільки рак молочної залози у жінок віком до 40 років зустрічається рідко, збільшення кількості випадків діагностики раку молочної залози є незначним на тлі рівня ризику раку молочної залози в загальній популяції. Причинний взаємозв’язок із застосуванням КПК не встановлений. Див. також розділи «Протипоказання» та «Особливості застосування».

Повідомлення про підозрювані побічні реакції

Повідомлення про підозрювані побічні реакції у період постмаркетингового спостереження є дуже важливими. Це дає можливість здійснювати контроль співвідношення користь/ризик для лікарських засобів. Медичні працівники повинні повідомляти про будь-які підозрювані побічні реакції.

Термін придатності

3 роки.

Не використовувати після закінчення терміну придатності, зазначеного на упаковці.

Умови зберігання

Зберігати в оригінальній упаковці при температурі не вище 30 ВєС. Зберігати у недоступному для дітей місці.

Упаковка

Таблетки, вкриті плівковою оболонкою, 0,03 мг/2 мг, № 28 (21 + 7) у блістері; 1 блістер разом з календарною шкалою та тримачем для блістеру у коробці з картону.

Категорія відпуску

За рецептом.

Виробник

Лабораторіос Леон Фарма, C.А./Laboratorios Leon Farma, S.A.

Місцезнаходження виробника та його адреса місця провадження діяльності

Вул. Ла Валліна б/н, Полігоно Індустріаль Наватехера, Вільякіламбре, Леон, Іспанія/

C/ La Vallina s/n, Poligono Industrial Navatejera, Villaquilambre, Leon, Spain.

Заявник

Фармюніон БСВ Девелопмент Лтд./Pharmunion BSV Development Ltd.

Місцезнаходження

Арх. Макаріу ІІІ, 69 Тлаіс Тауер, 3-й поверх, офіс 301, 1070 Нікосія, Кіпр/

Аrch. Makariou III, 69 Tlais Tower, 3^rd fl., off. 301, 1070 Nicosia, Cyprus.